Був він син Паволоцького попа, по прізвищу Чепурно́го, учився в Київській Братській школі, і вже сам вийшов був на попи. Як же піднялись козаки з гетьманом Остряницею, то й він устряв до козацького війська; бо гарячий був чоловік Шрам, і не всидів би у своїй парафії, чуючи, як іллється рідна йому кров за безбожний глум польських консистентів і урядників над українцями, за наругу католиків і унитів над греко-руською вірою. Тоді бо дойшло безладдя в Польщі до того, що робив усякий староста, усякий ротмістр, усякий зна́чний чоловік, що́ йому в божевільну голову прийде, а найбільш із народом неоружним, з міщанами і хліборобами, которі не мали жадного способу супротив його стати. Почали жовніри, консистуючи в города́х і селах, беззаконні окорми і напи́тки од людей вимагати, жінок та дівчат козачих, міщанських і посполитих безчестити і мордувати, людей серед зими по ломках льодових у плуг запрягати, а жидам приказували їх бичувати й поганяти, щоб, на один сміх і наругу, лід плугом орали й рисували. А тимчасом католицькі пани з нашими перевертнями усиловувались унію на Вкраїні прищепити, і не в одну церкву попом унита, на огиду людям, поставили; віру благочестиву мужицькою вірою називали, а оддаючи жидам у оренду села, нераз із селами й церкви їм на одкуп оддавали. І ні́кому було на такі наруги жалуватись, бо й самого короля сена́тори, пани та біскупи у руках держали. Городова́ ж козацька старшина за коронного гетьмана, за старост, за державців і їх намісників і орендарів руку тягнула, а між себе ділилась козацькою платою — по тридцяти злотих на всякого реєстрового, од короля і Речі Посполитої. То й реєстровим, чи городовим козакам було тісно. Багато з них до підданства старостам і державцям приневолено; которі ж остали реєстровими козаками, тії робили в своєї старшини всяку роботу по дворах. Шість тисяч тільки їх оставлено у реєстрі, та й тії, бувши в великій неволі в старшини, тягли хотя й нехотя за ляхів руку, і тільки вже при Хмельницькому одностайне за Вкраїну повстали. Так як би їм земляки у своїй тісно́ті й нуждах жалувались?.. Жалувались миряни і попи благочестивії тільки
