Цю сторінку схвалено
Синій між гір
улився Таршанак
У алтагир,
де, як сокира-саксаган,
Сталлю й саєтою
без краю ліг
лиман.
О тепле море,
о бажаний океан!
І крила
грайворін
простерті
склав,
І в хвилі
піняві
в обійми
смерті
пав.
115
