Сторінка:Майк Йогансен. Три подорожі (1932).djvu/175

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Мені доводилось не раз спостерігати, як люди, граючи в шахи, не бачили якогось єхидного слона, що матував їхнього короля. Тим часом той слон стояв увесь час на дошці, націляючися на його королівську величність. «Вибачте, — казав такий неуважливий партнер, — слона то я й не бачив. Дозвольте взяти хід назад!»

Є ще й інша категорія людей. Ці не прохають дозволу взяти хід назад, а просто кажуть, що слона там і зовсім не було, і що ви його поставили умисне на фатальне поле. Після того ці люди перекидають шахівницю і кажуть усякі нехороші слова.

З такими людьми сперечатися не слід, хоч би це навіть були рецензенти вашої книги. Взагалі, коли в суперечці один із ваших опонентів виймав з-поза спини дрюка, сперечатися вже не випадає. Такий спір все одно не дасть ніяких позитивних наслідків. Ви мусите просто і ввічливо сказати:

— Пробачте, я не знав, що в вас є такий хороший дрюк. Тепер я ясно бачу, що ви маєте повну рацію заперечувати мої тези. Більше того, я дуже шкодую, що, не знавши попереду всіх обставин діла, взявся сперечатися. Пробачте ще раз!

Отже ховрахів ми не бачили, бо мусили більше зважати на верх і низ і берегти свою голову від стусанів.

Ми падали і підстрибували, знов падали і знов підстрибували.

Мені було трішки легше, ніж Манові. Мені було легше, бо сам я був важчий.

Хай не лякає нікого цей парадокс, і нехай ніхто, хай бог милує, не нагадує мені, що в нього є голобля чи інший який інструмент проти парадоксів. Це хоч і парадокс, але це свята істина. Буває і таке в науці. Не треба казати «цього не може бути», доки не обслідуєте справи, як треба. Все може бути.

Мені було трішки легше ще з однієї причини, я умію їздити селянським возом ристю без ресор. Щоб їхати так без шкоди для здоров'я, треба сісти зовсім прямо і напружити м'язи спини і живота. Тоді ці м'язи сами стають

173