до вапни і дуже гарно розмальовані. Біля одного попуги була кішка з фаянсу, а біля другого собака, теж фаянсова. Як що їх придавити, то вони починали пищати, але рота не роззявляючи, і нічим не виявляли, що пищать, а пищало в їх у середині. Позад усіх цих річей роспущено було два широких віяла з пер диких индичок. На столі посеред хати стояв чудовий фаянсовий кошичок, а в йому повно було яблук, апельсин, морель та винограду. Тільки вони були далеко кольористіші, червоніші та жовтіші, ніж справжні. В деяких місцях фарба пооблупувалася і під нею видко було глину та вапну.
Стіл цей застелено було скатертиною з гарної церати; середина була помальована червоними та синіми орлами, а кругом намальовано було лиштву. Все це, кажуть, привезено з Філадельфії. Тут лежали й книжки, рівненько складені стовпчиками на обох кінцях столу. Одна з книжок — це була велика семйова Біблія, повна малюнків. Друга книжка звалася „Пілігрімова мандрівка“. В їй писано про одного чоловіка, який невідомо через віщо покинув свою сем'ю. Я часто її читав, оповідання дуже цікаве. А ще була книжка „Подарунок дружби“, повна чудових оповіданнів та віршів, але віршів я не читав. Ще були „Промови Генрі Клея“, потім „Семйовий лікарник“ лікаря Генна, де говорилося про
