Сторінка:Марк Твен. Пригоди Гека Фінна 1908.pdf/251

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

власної особи. То я й прокрався до його в хату та й почав нишпорити навкруги. Але я нічого не міг зробити в темряві, а світити свічку, звісно, було небезпешно. Зручніше присочити їх та й підслухати. Скоро я почув, як хтось іде, і хотів спершу сховатися під ліжко, але виявилося, що воно не там, де я думав, і я наскочив на завіску, якою завішено було спідниці Мері-Джен, — швиденько заліз туди, сховався поміж сукнями та й притаївся, не ворушачись.

Шахраї увійшли й зачинили двері. Герцог найсамперед зазирнув під ліжко. От добре, що мене там не було! Тим часом найпростіше ховатися під ліжко, коли хочеш підслухати таємниці.

— Ну, в чому річ? — спитав король, — та гляди не розмазуй, бо нам пристойніше сидіти внизу та тужити над покійником, ніж стирчати тут та давати їм нагоду судити нас.

— Твоя правда, Капете… Бачиш, я ніяк не можу забути цього доктора. Я хотів би знати твої плани. По моєму, найкраще нам утекти звідси до трьох годин ранку та й попливти річкою, забравши з собою все, що в нас є. А надто, коли приняти до уваги, що ми здобули все так лехко, так просто само далося в руки. Коли б не цей випадок, нам довелось би красти гроші. Я стою за те, щоб забрати торбу та й тікати, поки цілі.