Сторінка:Мыкола Костомаров. Руина І. Гетьманованє Бруховецкого (1892).djvu/32

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
— 24 —

Не няли вѣры Украинцѣ сему універсалови, та выводили зъ него, що Поляки, по̂ймавши облизня, мудрують теперь, якимъ бы робомъ живыми та здоровыми выбратися на той бо̂къ Днѣпра. Дейнеки натовпами нападали на во̂йско Собѣского и Тетерине; королѣвске во̂йско, вертаючись назадъ, майже кождый ступѣнь брало зъ бою. Бо̂ля Сосницѣ на Собѣского напавъ Скиданъ, але єго розбили, самого єго полонили и посадили на палю. По дорозѣ до самого Днѣпра дейнеки нападали на Поляко̂въ, то коли не зъ заду, то зъ боко̂въ, особливо коли доводилося переходити гаями, та переправлятися по водѣ. По селахъ и на хуторахъ не давали жовнѣрамъ хлѣба, а конямъ корму. По̂дъ польскою ко̂нницею конѣ повыздыхали, мусѣла вона на собѣ тягти кульбаки; а тымъ часомъ и сама вона такъ знемоглася, що ледви тягла ноги. Передъ переѣздомъ черезъ Днѣпро до Собѣского приставъ Чернецкій; во̂нъ, провѣвши короля до Могилева, вертавъ на Украину. Поляки прийшли до Днѣпра на саму неспо̂дручну годину: лѣдъ, хочь и рушавъ вже, але крыга ще не перейшла. Перевозилися, хто байдаками, та човнами мѣжь крыгою, а хто копыльчаками тамъ, де стоявъ ще лѣдъ. А съ того боку Днѣпра правобережни̂ Украинцѣ витали ихъ выстрѣлами. Се такъ справлявъ Сѣрко: во̂нъ самъ стоявъ на березѣ проти того мѣсця, де Чернецкій замѣрявся перевозитися. Одначе Чернецкій перехитрувавъ Сѣрка, во̂нъ звелѣвъ розвести на березѣ велике огнище и розповсюдити, що съ того мѣсця перевозитиметься. Сѣрко й полетѣвъ съ козаками до того мѣсця; а тымъ часомъ Поляки благополушно перевезлися въ другому мѣсцѣ, бо̂ля Ржищева, хоча перевозячись вельми тремтѣли, що бъ Сѣрко не спостерѣгъ ихъ хитрощѣвъ и не напавъ на нихъ на иншому перевозѣ. Чернецкій съ полкомъ своихъ драгоно̂въ переплывъ Днѣпро верхи на коняхъ помѣжь крыгою, котра быстро йшла. Козаки спостерегли свою помылку вже тодѣ, коли вже бо̂ля огнищь нѣкого съ Поляко̂въ не стрѣтили: вони кинулись до Ржищева, але прибули туды, коли вже Поляки перевезлися. Сѣрко наготовився було, битися съ Поляками, та мусѣвъ лишити сей замѣръ тымъ, що прийшла до него звѣстка, що недалеко переходять Татаре, котри̂ верталися зъ во̂йны и ведуть за собою багато бранцѣвъ. Сѣрко настигъ Татаръ, побивъ, розо̂гнавъ ихъ и вызволивъ зъ неволѣ ко̂лька сотень Украинцѣвъ.