Сторінка:Назарук О. Роксоляна (1930).djvu/61

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


всіми ознаками влади, то люде і звірята, генії й злі духи боятимуться його і слухатимуть, думаючи, що він живий. І ніхто іне відважиться, наближитися до Великого Халіфа. А вій нікого не закличе, бо буде неживий. І так сидіти-ме, аж поки малий червак не розточить палиці, на якій Великий Султан опирати буде обі руки свої. Тоді разом з розточеним патиком уп-аде труп Великого Володаря. І смерть його стане відома всім. І пічнеться небувалий нелад в державі Османів. Мішками завяжуть собі шиї аґи і вельможі і настане страшне панування Капу-Кулів[1]. Арпалік[2] і Пашмаклік[3] знищать велику скарбницю султанів, а перекупства і злочини як черви розточать силу законів десятого й найбільшого Султана Османів. Ще з того-боку моря, з пустинь далеких такі передання приніс мій нарід про десятого й найбільшого Султана Османів."

По хвилі додав: „А ти, ніжна квітко, не бійся страшного часу Капу-Кулів. Бо предсказано, що хто мати-ме літ більше ніж десять, коли вперве почує сі передання про Сулеймана, той не побачить смерти Десятого Султана. Бо дуже багато морських филь ударить до берегів землі, заки зморщиться молоде обличча Великого Халіфа і як молоко побіліє каре волосся його.“

Учитель Абдуллаг говорив се спокійним голосом. І ні оден нерв не задріжав на його обличчі.

З запертим віддихом слухала Настя старого повіря Турків про їх найбільшого мужа. Немов в екстазі запитала:

— „А не предсказано нічого про жадну з жінок Десятого Султана?".

— „Все, що призначене, єсть і предсказане. Найлюбіща жінка Десятого Султана буде Місафір[4]. Зійде як ясйа феджер[5] у серці Падишаха, а зайде кріваво над царством його. Зробить багато добра і багато лиха в усіх землях Халіфа від тихого Дунаю до Базри і Багдаду і до камяних могил фараонів! Навіть в царстві мовчання, у страшній пустині, де

вік віків чорніє Мекам = Ібрагім[6], серед жари засвітить

57

  1. Невольники Порти, яничари й сіпаги, солдатсска.
  2. „Гріш на ячмінь“ з доходів державних дібр.
  3. Т. зв. „Гріш заслони“, уділюваний султанським жінкам і одаліскам.
  4. Слово двоякого значіння: „Гість, чужинка" і „Дуже шанована”
  5. Ранна зоря й утренна молитва.
  6. Т. зв. чорний камінь Авраама, після передання ужитий на фундамент найсвятіщої святіші мусулман серед арабської пустині.