— „А я чув, що ви добре діло підіймаєте: хочете завести позичкову кассу?“
„Хочу, та не знаю, чи буде вдача.“
— „Пильнуйте, щоб була касса для народа — се перший камінь, на котрому можна збудовать розвій народнёі сили…“
„Так!“ одповів Жук.
— „Знаєте, ведучи кассу и стоячи раз-у-раз біля народу, можна робить великий вплив на погляд народній, можна звертать уваги громади з касси и на що инче…“ говорив Оскерко.
Жук глянув на ёго так, наче пятака дав, и сказав: „я вас не зрозумів.“
— „Діло ясне,“ проводив Оскерко: „можна помаленьку привертать народ до вченя, вияснить ёму причину ёго убожества, здирство яке він терпить, ярмо котре він носить; нагадать ёму про старовину, про волю… одно слово: можна, заслонившись кассою, принести користь.“
Жук глянув на Оскерку: Оскерко спустив очи на чоботи… Жук всміхнувся й одповів: „В один віз не приходиться запрягати вола й коня. Коли я стану до касси примішувать и політику, так зроблю те, що вийде, як кажуть, ні Богу свічка, ні чорту кочерга! Народ треба спершу визволити з економічноі неволі, з ярма спекулянтів и баришників; треба піднять ёго добробит, а коли у ёго буде що істи й пити, тогді мож поговорить з ним и про щось инче… Але — се далекий ще час!..“
— „Отсе — то й шкодить нам,“ перебив ёго Оскерко, „що ми не навчились ще й досі робить те сегодні, що можна робить; а завжді одкладуємо на завтра те, що треба робить сегодні!“
Жук розгорівся. „Ні!“ сказав він; „нам шкодить не те, а те, що ми привикли разом стрілять на два заяці! разом запрягать коня и вола;… не збудовавши хати ставимо піч… усюди нам треба примішать „щось инче…“ Заведемо школу для народа и зараз хлопцям и бухнемо: „нема Бога!“ Станемо розповідать про землю, про дощ — и приплетемо сюди и Січ и Гонту… нам, конечно, зараз замажуть рот… Ми тогді й сидимо зложивши руки, виноватимо уряд, плачемось, що нам усе заборонено, що нам нічого не можна робить!.. а діла справжнёго, діла потрібного народови ми не бачимо!.. Усі ми ділимось на двоє: одні спершу кричать, а потім плачуть; другі мовчать — та видають себе авторитетами, богами з Олімпа: послухаєш іх, просто на речах, наче на органі, а кинься до діла? спитай отих „ґенералів“ — що вони роблять? нічогосінь-
