Бритва́ль, ля́, м. У горшечников: тигель, горшок для плавки олова. Канев. у.
Бри́твати, ваю, єш, гл. = Бри́ти = Голи́ти. Вх. Зн. 4.
Бри́твочка, ки, ж. Ум. от бри́тва.
Бритв'я́ний, а, е. Бритвенный. Гол. II. 95.
Бри́ти, бри́ю, єш, гл. = Голи́ти.
*Бри́тий, а, е. Бритый. Бри́те молоко́. Снятое молоко. Херс. Нік.
Бри́товка, ки, ж. Ум. от бри́тва.
Брито́вниця, ці, ж. Бритвенница.
*Бри́ть, ти, ж. Острие, лезвие. Сл. Тутк.
Бри́ця, ці, ж. Раст. Setaria glauca Beauv. ЗЮЗО. I. 136. Бриця в пашні помішниця. Ном. № 10136. Торох, торох, сію горох, а вродиться бриця. Нп.
Брич, ча́, м. 1) Бритва. Вх. Зн. 4. Ще я тебе́ щерба́тим бриче́м ви́голю. Будешь ты еще меня знать, я тебе еще задам. Фр. Пр. 127.
Бри́чка, ки, ж. Бричка. Чуб. I. 106. Грин. III. 653. Ото бісової віри бричка, — ніяк не вилізу, така висока. Грин. II. 57.
*Бри́шка, ки, ж. О женщине: капризная, своевольная. Неч.-Левиц. Зап. книжка.
Бри́шкання, ня, с. Заносчивость, чванство.
Бри́шкати, каю, єш, гл. Заноситься, чваниться, важничать, фуфыриться. Та ти не бришкай так! визвірився Грицько. Мир. Пов. II. 118. Нікуди вже бришкати, усе пропив, що було. Аф. Тогді вже ніколи було гуляти та бришкати. Федьк.
Брі́вка, брі́вонька, ки, ж. Ум. от брова́.
Брід, бро́ду, м. 1) Брод. Не спитавшись броду, не лізь у воду. Посл. 2) Ручей. Розлилися води на чотирі броди. Чуб. III. 142. Ум. Брідо́к, брідо́чок. Отам у мене за хатою тече брідочок. Лебед. у.
Брідня́вий, а, е. Грязноватый. Чи близький день, чи далекий, дорога бріднява. Вінок, 94.
Брідо́к, дка́, м. 1) Ум. от брід. 2) — ку́рячий. Род вышиванья.
Брідо́чок, чка, м. Ум. от брід.
Брі́х, (ха́?), м. = Живі́т. Вх. Лем. 394.
Бріха́тий, а, е = Пуза́тий. Вх. Лем. 394.
Бріха́ч, ча́, м. = Черевань. Вх. Лем. 394.
Бріч, броча́, м. Раст. Genista tinctoria. Вх. Пч. I. 10.
Брова́, ви́, ж. 1) Бровь. Не так очі як ті брови, любі, милі до розмови. Мет. 10. Бро́ви на шнуро́чку. Узенькие, ровные, красивые брови. 2) Мясистый нарост над глазом тетерева. Шух. I. 238. 3) Кличка вола с чорными бровями. КС. 1898. VII. 42. Ум. Брівка, брі́вонька, брі́вочка, бровеня́, бровеня́тко, бровеня́точко. Брівками моргає. Г. Арт. (О. 1861. III. 109). В мене чароньки — чорні брівоньки, в мене принада — сама молода. Нп.
Брова́нь, ня́, м. Имеющий большие брови.
Брова́р, ра́, м. = Брова́рь. Рудч. Чп. 245.
Броварі́я, рі́ї, ж. Ссора, драка, шум. Щоб не було броварії, то я за чуба хлопців. НВолын. у.
Брова́рний, а, е. Пивоварный.
Брова́рник, ка, м. 1) Пивовар. 2) Рабочий на пивоваренном заводе. Ей винники, броварники! годі вам по запічках валяться, по броварнях пиво пити, по винницях горілок курити. Мет. 414.
*Брова́рництво, ва, ср. Пивоварение, пивоваренная промышленность. Сл. Нік.
Брова́рниця, ці, брова́рня, ні, ж. Пивоварня. Міждо винниці, міждо броварниці пробігає. Мет. 414. Годі вам у винницях горілок курити, по броварнях пив варити. Лукаш. 37.
Брова́рство, ва, с. Пивоварство.
Брова́рський, а, е. Пивоварский.
Брова́рь, ря́, м. = Брова́рниця. До броваря дрова таскати. Котл. Ен. IV. 10. *2) Пивовар.
Броварюва́ти, рю́ю, єш, гл. Пивоварничать.
Брова́тий, а, е. Имеющий большие брови. Морд. Пл. 124.
Бровеня́, ня́ти, бровеня́тко, ка, бровеня́точко, ка, с. Ум. от брова́.
