ственно вместо слова нага́єчка. Тріщатиме руса коса в мене під ногою, брязчатиме брязкуточка услід за тобою. Чуб. III. 112.
Брязку́чий, а, е. Бряцающий, звенящий. Левиц. Пов. 310.
Бря́знути, ну, неш, гл. Одн. в. от бря́зкати. 1) Зазвенеть, звякнуть. Брязнули ключі од комори йдучи. Нп. Здорова була, дівчинонько! — як на струні брязнуло обік мене. МВ. (О. 1862. III. 54). Брязнув гаманом на стіл. Г. Барв. 211. Ось і у всі дзвони брязнули. Г. Барв. 158. 2) Упасть, ударяясь о земь. Горщик як брязне об піл. Г. Барв. 225. Мати зробилась як крейда біла, так і брязнула об землю. Г. Барв. 402—403. На яку коняку не покладе руку, вона з усіх чотирьох і брязне. Мнж. 22. 3) Ударить. Брязнула невістку по зубах. НВолын. у.
Брязо́к, зка́, м. Употребл. в выраж.: На брязку́ — вот-вот, сейчас. Мнж. 168.
Брязча́ти, чу́, чи́ш, гл. Бряцать, звенеть. Чуб. III. 35, 112. Козак, мамцю, гуляє, брязчать в його гроші. Нп. Коли б у шинкарки, то б брязчали чарки. Чуб. V. 831. Сам до мене босий чеше, щоб підківки не брязчали. Мет. 27.
Брязь! меж., выраж. звук металла или стекла. Перстень брязь! Чуб. II. 94. Стук, брязь в віконечко: вийди, вийди, коханочко! Чуб. V. 207. *Звяк. А шибки в вікнах «брязь-брязь!» — мало не вилетять. Крим.
*Бряк, ку, м. Бряцание. Ключі мабудь під стіл упали, бо я бряк чула. Крим.
Бря́к(ну)ти, ну, неш, гл. Разбухать.
Бря́ма, ми, ж. = Бра́ма. Вийшло (військо), брями облягло та й взялось воювати. Чуб. 162.
Брямча́ти, мчу́, чи́ш, гл. = Брязча́ти. Вх. Лем. 394.
Бря́чка, ки, ж. Пряжка. Вх. Лем. 481.
Бу́ба, би, ж. Детск. 1) Зерно гороху, бобов (размякшее). О. 1861. VIII. 8. 2) Ягода. О. 1862. IX. 118. 3) = Бу́блик. О. 1861. VIII. 8. Бийте кота в зуби, щоб не просив буби. Мил. 44. 4) Рана, нарыв, следы удара. Вх. Зн. 4. Не йди туди, бубу зробиш. Шейк. Чи собою в пень, чи собою в дуба, а все собі буба. Ном. № 8023. Бу́бу зроби́ти. Ударить, причинить боль. Фр. Пр. 127.
Бубарчу́к, ка, м. = Байстрю́к. Желех.
Буба́рь, ря, м. = Бубарчу́к. Желех.
Буба́чка, ки, ж. Нарыв. Вх. Зн. 4. См. Бу́ба 4.
*Бу́бенець, ця, м.? Встречается в «Играх крест. детей», собр. Ивановым. Сбор. Хар. Ист.-филолог. о-ва, т. II, стр. 62.
*Бу́бка, ки, ж. Ягода (чаще всего с твердой кожурой, косточковый плод. Оця маленька слива, що коло старої, то виросла не з корня, а з бубки. Крим.
Бубле́йниця, ці, бубле́шниця, ці, ж. Пекущая бублики и торгующая ими. Котл. Ен. VI. 14. Піднялись на місто йти бублейниці, палянишниці. Кв. Була у нас на селі бублейниця. МВ. II. 195.
Бу́блик, ка, м. Бублик, баранок. Чуб. VII. 445. Чудний як бублик: кругом об'їси, а в середині нема нічого. Ном. № 7827. Ум. Бу́бличок.
Бу́бликів, кова, ве = Бу́блишний. Драг. 173.
Бу́блиця, ці, ж. Род рыбы, Leuciscus rutilis L. Шейк.
Бу́бличок, чка, м. Ум. от бу́блик.
Бу́блишний, а, е. Бубличный, бараночный. Рудч. Ск. I. 188.
Бу́блишниця, ці, ж. = Бубле́йниця.
Бублі́й, лія́, бублі́йник, ка, м. Пекущий и торгующий бубликами.
Бублі́йниця, ці, ж. = Бубле́йниця.
Бу́бляхи, хів, м. Семянные плоды картофеля. НВолын. у.
Бу́бна, ни, ж. = Ґу́ля. Черном.
Бубна́рити, рю, риш, гл. = Бубни́ти 1. Цей бубнарь (на весіллі) гарно бубнарить. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Бубна́рь, ря́, м. Музыкант на бубне. См. Бубна́рити. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Бу́бник, ка, м. Ум. от бу́бон.
Бубни́ло, ла, с. Барабан (шутливо?). Одкрила барабан і вимазала у середині кістом. Уже у труби заграли салдатам іти в поход. Салдат і каже:
