Вивожда́ти, жда́ю, єш, гл. = Виво́дити. Дуків сребраників за лоб брали, із-за стола, наче волів, вивождали. Мет. 382.
Ви́возити, вожу, зиш, гл. Перевозить все, вывезти все. Хоч вивози цілий ліс, то все буде один біс. Ном. № 3220.
Виво́зити, во́жу, зиш, сов. в. ви́везти, зу, зеш, гл. Вывозить, вывезть. Не то кінь, що в болото увезе, а то, що з болота вивезе. Ном. № 7225. Вимету разком та вивезу возком. Ном. № 10791.
Виво́зитися, во́жуся, зишся, сов. в. ви́везтися, зуся, зешся, гл. Вывозиться, вивезтись. Аф. 325.
*Вивозо́вий, а, е. Вывозной. Сл. Дубр.
Вивола́нка, ки, ж. Избрание. Повідають люде, же дієта буде, я на виволанку заспівам співанку. Гол. III. 257.
Ви́воланка, ки, ж. Изгнанница, выгнанная. Бранное слово у гуцулов. Шух. I. 34.
Виволіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. ви́волокти, лочу, чеш, гл. Выволакивать, выволочь, вытаскивать, вытащить. Насилу вправилась із вовком, виволікати поможи! Алв. 86. Що написано пером, того не виволочеш волом. Ном. № 7383.
*Ви́волочка, ки, ж. Потасовка. Ви́волочки да́ти. Устроить потасовку, побить. Сл. Яворн.
*Виворо́жувати, жую, єш, сов. в. ви́ворожити, жу, жиш, гл. Выколдовать, достигать, достичь колдовством, наколдовать. Вигнав чоловік циганку, а тоді до жінки: ну, кажи мені, що ти виворожила? Б'є та розпитує, а що ти виворожила? Крим.
Ви́ворот, ту, м. 1) Изнанка. На ви́ворот. На изнанку. 2) Выворот. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворот. Ном. № 11433.
Виворотни́й, а́, е́. Виворотні́ чо́боти, череви́ки. Сапоги, в которых подошва к головке пришита, а после подшивки подошвы с левой стороны голенище с головкой выворачивается на лицевую сторону и затем подшивается задник. Вас. 161, 162.
Ви́вороть, ті, ж. Поваленное ветром дерево. Шух. I. 176.
Ви́ворочати, чаю, єш, гл. Исходить. Де вже він не виворочав, — як було почне казати покійник: бував і в Чорногорії, і в Чорноморії, і за Дунаєм. Борз. у.
Ви́втікати, каю, єш, гл. О всех: удрать, бежать.
*Ви́вчасуватися, суюся, єшся, гл. Ко́ні ви́вчасуються. Лошади выстоятся, с'едят заданый им корм. За той час мої люди і самі спічнуть, і коні вивчасуються. Лепкий.
Вивча́ти, ча́ю, єш, сов. в. ви́вчити, чу, чиш, гл. 1) Выучивать, выучить. 2) Научать, научить. Вивчив дітей, як сказать. 3) Изучать, изучить.
Вивча́тися, ча́юся, єшся, сов. в. ви́вчитися, чуся, чишся, гл. 1) Выучиваться, выучиться, научиться. Ото ж і вивчився я, виріс. Шевч. 417. І став усього вчитися, і за рік усього вивчився. Рудч. Ск. II. 115. *2) Изучаться.
*Ви́вчений, а, е. Обученый. Буває відьма природня, а буває вивчена. Крим.
Ви́вче́ння, ня, с. Изучение. Праця д. Огоновського є здобуток широкого вивчення джерел. Башт. 59.
*Ви́в'язаний, а, е. 1) Сплетеный, связанный. 2) Выделенный. Сл. Нік.
Вив'я́зувати, зую, єш, сов. в. ви́в'язати, жу, жеш, гл. 1) Развязав мешок, узел и т. п., вынуть оттуда. Почали з рушників усячину вив'язувати. Г. Барв. 65. 2) Связывать, связать. Червону калину в пучки вив'язують. Ви́в'язати не́від. Связать невод. Мнж. 24.
Вив'я́зуватися, зуюся, єшся, сов. в. ви́в'язатися, жуся, жешся, гл. Повязываться, повязаться. Вив'яжеться шовковою хусткою. Г. Барв. 364.
Ви́в'ялити, лю, лиш, гл. 1) Провялить. 2) Истощить, изнурить, обессилить. Желех.
Ви́в'ялитися, люся, лишся, гл. Обессилеть до вялости, изнуриться. Мужик у роботі вив'ялиться, виробиться та й не довго живе. Волч. у.
Ви́гавкати, каю, єш, гл. Выгнать лаем. Собака не зробе урону, шоб то переполох виливати. Вона хоч і зляка, так потім сама усе вигавка. Мнж. 155.
