ні. Канев. у. 2) Плутня. Викрутнями перебувається. Ном. № 817. 3) Изворотливый человек. Бач, який викрутень. Ном. № 3019.
*Викру́тистий, а, е. Извилистый. Сл. Нік.
Ви́крутити, ся. См. Викру́чувати, ся.
Ви́крутка, ки, ж. Увертка.
Викру́чувати, чую, єш, сов. в. ви́крутити, чу, тиш, гл. 1) Выкручивать, выкрутить, выжимать, выжать. Сорочка мокрісінька, — хоть викрути. Лебед. у. 2) Вырывать, вырвать. А молода бондарочка тих жартів не знала, — праву ручку викрутила, та й по личку втяла. Гол. 3) — но́гу. Свихнуть, вывихнуть.
Викру́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. ви́крутитися, чуся, тишся, гл. 1) Увертываться, увернуться; вывернуться. Грицько побачив, що кацап виймає ножа, та й викрутився. Рудч. Ск. I. 201. 2) Только сов. в. Проработать без отдыху. Ціле літо, як муха в окропі, викрутяться обоє, рано встаючи, пізно лягаючи. Мир. ХРВ. 125.
Виктува́ти, тую, єш, гл. Харчевать, кормить, угощать. Виктує свої гості. Гол. IV.
Ви́кувати. См. Вико́вувати.
Ви́куп, пу, м. 1) Выкуп. Зостав його, нехай живе на світі, бо він мені подав за себе викуп. К. Іов. 73. 2) Искупление. Од пекла до викупу, до царства небесного душу проважає. Макс.
Ви́купати, паю, єш, гл. Выкупать.
*Викупа́ти, па́ю, єш = Викупля́ти. Сл. Нік.
Ви́купатися, паюся, єшся, гл. Выкупаться. Викупалась і вона і вилазить із води. Рудч. Ск. II. 117.
Викупа́тися, па́юся, єшся, гл. = Викупля́тися.
*Викупа́ч, ча́, м. Выкупщик. Сл. Яворн.
Ви́купити, ся. См. Викупля́ти, ся.
Викупля́ти, ля́ю, єш, и *викупа́ти, па́ю, єш, сов. в. ви́купити, плю, пиш, гл. 1) Выкупать, выкупить. Сорочку викупив, а сукман заставив. Ном. № 10658. Викупа́ти пояси́. Свадебный обряд, совершаемый новобрачною во вторник: давать подарок (платок) и угощение водкой дружко́ві и піддру́жому, которые сидят в это время на подушках. Мил. 125. 2) Заплатив деньги, брать, взять сделанную по заказу работу. Г. Барв. 505. 3) Искуплять, искупить.
Викупля́тися, ля́юся, єшся, *и викупа́тися, па́юся, єшся, сов. в. ви́купитися, плюся, пишся, гл. Выкупаться, выкупиться, откупаться, откупиться. Викупивсь од панщини. Рудч. Ск. I. 62.
*Викупни́й, а́, е́. Выкупной. Сл. Нік. Викупне́, но́го, с. Выкупные деньги за землю. За землю викупне треба дати… а податки з якої речі? Мир. Пов. I. 157.
*Викупни́к, ка́, м. = водкой Викупа́ч. Сл. Яворн.
Ви́курити. См. Викурю́вати.
Вику́рювати, рюю, єш, сов. в. ви́курити, рю, риш, гл. 1) Выкуривать, выкурить. 2) Выживать, выжить, изгонять, изгнать. І ладаном не викуриш. Ном. № 2810.
Викуря́ти, ря́ю, єш, гл. = Вику́рювати. Ей, винники, броварники! Годі вам… по винницях горілок курити, очей своїх молодецьких викуряти. Мет.
Ви́кусити. См. Вику́шувати.
*Ви́куштувати, тую, єш, гл. 1) Испробовать, отведать. 2) Выпить. Сл. Дубр.
Вику́шувати, шую, єш, сов. в. ви́кусити, шу, сиш, гл. Выкусывать, выкусить. Бодай тобі здох той півень, — викусив око. Рудч. Ск. I. 38.
Ви́ла, вил, с. мн. 1) Вилы (земледельческий инструмент). Приткнув, як ужа, вилами. Ном. № 6787. А Кавель узяв та й заколов вильми Авеля. Чуб. I. 9. Се ще ви́лами пи́сано. Еще очень мало вероятности, чтобы это совершилось. Ном. № 6821. Гові́ти на ви́лах. Говеть на шестой неделе поста. Коли говітимеш? — На вилах. (На шостому тиждні, бо вже виляла-виляла, та далі нікуди, бо на останньому і ніколи, і служба довга). Грин. II. 304. 2) Развилье, разсохи — отдельно или как часть различных снарядов, напр., сак имеет ви́ла, на которых висит сеть. Шух. I. 224, 228. 3) Угол, образуемый пересе-
