ваться, вылиться; изливаться, излиться. Вилилась вода. Пісня так і виливається із самого серця. Стор. I. 4. Вилилась як з воску в матір.
Ви́ливок, вка, м. 1) Яйцо, снесенное без скорлупы, жировое яйцо, голыш. Козел. у. Проклята курка виливки ллє, а нестись — не несеться. *2) О ребенке: изроныш, недоносок, 3) Выплавок, выплав, отливок. 4) Слиток. Сл. Нік.
*Ви́лигати, гаю, єш, гл. Вылокать, выесть. Сл. Дубр.
Ви́лизати, ся. См. Вили́зувати, ся.
Вили́зувати, зую, єш, сов. в. ви́лизати, жу, жеш, гл. Вылизывать, вылизать.
Вили́зуватися, зуюся, єшся, сов. в. ви́лизатися, жуся, жешся, гл. Вылизываться, вылизаться.
Ви́линути, ну, неш, гл. Вылететь. Де ти, пташко? Вилинь, серце. Шевч. 276.
Ви́линяти, няю, єш, гл. Облинять; отлиняться. Нехай цей кінь три роси обіб'є, вилиняє. Рудч. Ск. II. 72.
Ви́лисіти, сію, єш, гл. Оплешиветь.
*Ви́лиск, ку, м. Блеск. Виннич.
*Вили́скувати, кую, єш, гл. Отливать, сверкать. Чорний, аж вилискує. Крим.
*Вили́скуватий, та, те. Лоснящийся. Сл. Яворн.
Вили́скуватися, куюся, єшся, гл. Лосниться, блестеть. Вус чорний аж вилискується. Стор. II. 11.
Ви́лити, ся. См. Вилива́ти, ся.
Ви́лиці, ць, ж. мн. 1) = Ви́ла 2. Шух. I. 194. Так же как часть мотови́ла. Шух. I. 150. 2) В курке кремневого ружья пластинки, в которые вставляется кремень. Шух. I. 299. 3) В ножницах — часть от винта до острых концов. Шух. I. 153. 4) Часть цепа. См. Ву́голов. Шух. I. 166. 5) Боковая сторона морды четвероногого животного. У тих волів під вилицями, коло щелепів були такі нарости. Павлогр. у. (Залюбовск.). 6) Затылок рыбы. Шух. I. 224.
Ви́лицювати, цюю, єш, гл. Перелицевать.
*Ви́лиця, ці, ж. Скула. Таке кисле, що аж за вилиці щипа. Крим.
Вилича́ти, ча́ю, єш, гл. Пересвечиваться (напр., о теле под ажурной тканью). Мнж. 177.
Виличко́вувати, вую, єш, сов. в. ви́личкувати, кую, єш, гл. Очищать, очистить шкуру от шерсти.
Виліза́ти, за́ю, єш, гл. = Вила́зити. Вх. Лем. 398.
Ви́лізти. См. Вила́зити.
*Ви́лім, лому, м. Надлом, вылом. См. Дубр.
Ви́ліпити. См. Вилі́плювати.
Вилі́плювати, люю, єш, сов. в. ви́ліпити, плю, пиш, гл. Лепить, слепить, вылепить. З молодого, як з воску: що хоч, те й виліпиш. Ном. № 8725.
*Ви́ліпок, пку, м. Слепок. Сл. Тутк.
Ви́літ, ту, м. 1) Вылет. 2) Отлет. Соколонько та на вилеті, козаченько та на виїзді. Мет. 179. *На ви́літ. Насквозь. Ті діри видовбано на виліт. Крим.
Виліта́ння, ня, с. 1) Вылет, вылетание. 2) Отлет. Ум. Виліта́ннячко. Зозуленько, моя матінко! Та до Петра тобі та куваннячко, після Петра тобі вилітаннячко. Мил. 93.
Виліта́ти, та́ю, єш, сов. в. ви́летіти, лечу, тиш, гл. 1) Вылетать, вылететь. Ластівки вилітають, годину обіцяють. Ном. № 309. Вилітали запорожці на лан жито жати. Шевч. 61. 2) Взлетать, взлететь на что. Курча часто вилітає на квочку. Грин. II. 20.
Ви́літувати, тую, єш, гл. 1) Провести лето. 2) Прокормить в продолжение лета.
Ви́літуватися, туюся, єшся, гл. Прокормиться в течение лета. Вони виїхали, а кішка зосталась; так вона собі по клунях і визімується, і вилітується. Пирят. у.
Ви́лічити, ся. См. Вилі́чувати, ся.
Вилічка, ки, ж. Нижний брусок ля́ди (см.). МУЕ. III. 24.
Вилі́чування, ня, с. 1) Высчитывание, вычисление. 2) Вылечивание.
Вилі́чувати, чую, єш, сов. в. ви́лічити, чу, чиш, гл. 1) Высчитывать, высчитать, вычислять, вычислить, посчитать. Почому сьогодні яйця? — Як хто продасть. Я свої вилічила по чотирнадцять. Черниг. у. *2) Отсчитать, отпустить. Чого ще стоїш? — За твої гроші я тобі вилічила п'ять яєць і край.
