Ви́мерхатися, хаюся, єшся, гл. Проголодаться. О. 1862. VI. 60; IV. 77. Циган таки хапав добре, бо вимерхався, не снідавши й нічого. Грин. I. 121. Як вимерхаєшся та виморишся, то все їстимеш. Константиногр. у.
Ви́мести. См. Виміта́ти.
Ви́метати, таю, єш, гл. Набросать, возвести, насыпать. Щоб мені та виметав високу могилу. Гол. I. 221.
Ви́метикувати, кую, єш, гл. Выдумать, придумать, сочинить. Виметикує оттаку казку, та й продає по чотирі гривні. Канев. у.
Виме́тний, а, е. Исключенный, избавленный, из'ятый. Та тут, як правду казати, нема й однієї хати виметної од корости. Переясл. у. Злодіїв зловили, а Костянтин зостався виметний. Прилук. у.
*Вимива́ння, ня, ср. 1) Вымывание. 2) Промывка. Сл. Нік.
Вимива́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́мити, мию, єш, гл. Вымывать, вымыть. Не вимили біле личко слізоньки дівочі. Шевч. 27.
Вимива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. ви́митися, миюся, єшся, гл. Вымываться, вымыться. До схід сонця охаючують хату і сами вимиваються. Ном., стр. 282, № 427.
*Вимика́ти, ка́ю, єш, сов. в. ви́мкнути, ну, неш, гл. Выключать, выключить, выделять, выделить. Сл. Дубр.
*Вимика́ч, ча́, м. Выключатель (электрич.). Сл. Дубр.
Ви́милити, лю, лиш, гл. Измылить.
I. Вимина́ти, на́ю, єш, сов. в. ви́м'яти, мну, неш, гл. Выминать, вымять; мять, напр., овчины при обработке. Вас. 153.
II. Вимина́ти, на́ю, єш, гл. Перегонять, обгонять.
Вимисли́вий, а, е. Капризный, прихотливый. Се батькова дочка, вимислива й пишна, — одцурайсь її. МВ. I. 122.
Ви́мислити. См. Вимишля́ти.
Ви́мити, ся. См. Вимива́ти, ся.
Вимишля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́мислити, слю, лиш, гл. Вымышлять, выдумывать, выдумать. Я тобі таку кару вимислю, що ти й не бачила, й не чула. МВ. (О. 1862. III. 43).
Вимі́вка, ки, ж. 1) = Вимо́ва. Мнж. 177. 2) = Вимо́вка 3. Не може бути вимівка, шоби була винна жінка. Гол. I. 351.
Ви́мін, ну, м., и ви́міна, ни, ж. Обмен.
*Вимі́нний, а, е. Обменный. Сл. Дубр.
Вимі́нювати, нюю, єш, сов. в. ви́міняти, няю, єш, гл. Выменивать, выменять, обменивать, обменять. Міняли тихо, виміняли лихо. Ном. № 1065.
*Ви́мір, ру, м. 1) Промер, измерение. *У трьох ви́мірах. В трех измерениях. Сл. Нік. 2) Доля хлеба за помол.
*Виміра́ння, ня, ср. Вымирание. Сл. Тутк.
Виміра́ти, ра́ю, єш, сов. в. ви́мерти, мру, реш, гл. 1) Вымирать, вымереть, перемереть. Кругом його мов вимерли люде. Шевч. 165.
Ви́міркувати, кую, єш, гл. Придумать, измыслить, выдумать. Треба було виміркувати що инше. О. 1862. I. 60.
*Виміро́вий, а, е. Измерительный. Сл. Нік.
Вимі́рювати, рюю, єш, виміря́ти, ря́ю, єш, сов. в. ви́міряти, ряю, єш, гл. Измерять, измерить, промерить. Вони вимірять, скільки аршин буде в цьому демикитоні. Лебед. у.
Виміря́тися, ря́юся, єшся, гл. 1) Меряться на палке, поясе и пр. чья очередь. О. 1861. XI. Св. 31. Ходім, браття, а в вишневий садок, та наріжем черешневих палок, будем, браття, вимірятися, кому в військо та збіратися. Нп. 2) Извиняться, оправдываться.
Ви́місити. См. Вимі́шувати.
*Ви́міт, ти, м. 1) Отброс, отребье. 2) Выметание, выбрасывание. Сл. Нік.
Виміта́льниця, ці, ж. Выметальщица. Мил. 217.
Виміта́ти, та́ю, єш, сов. в. ви́мести, ту, теш, гл. Выметать, вымести. Вимети хату. Шевч. 132.
*Виміта́ч, ча́, м. Выметальщик, чистильщик. Сл. Яворн.
*Виміта́чка, ки, ж. Выметальщица, чистильщица.
Ви́мітка, ки, ж. По народным поверьям: призрак, заставляющий переносить себя от села до села. Вх. Зн. 7.
