Ви́тупити, ся. См. Виту́плювати, ся.
Ви́тупкати, каю, єш, гл. 1) = Ви́тупати 2. 2) Добыть хождением. Витупкав йому добру парафію. Св. Л. 308.
Виту́плювати, плюю, єш, сов. в. ви́тупити, плю, пиш, гл. Тупить, иступить.
Виту́плюватися, лююся, єшся, сов. в. ви́тупитися, плюся, пишся, гл. Тупиться, иступиться. Витупиться міч. К. Пс. 44.
Витупцьо́вувати, вую, єш, гл. Топать ногами, семенить ногами. (Півень) витупцьовує, витупцьовує дриґульками, ніби й справді танцює. Сим. 212. Хата. 200.
Ви́турити. См. Витуря́ти.
Ви́турлити, рлю, рлиш, гл. = Ви́турити. Всіх козаків у поход витурлив. О. 1862. II. 24.
Витуря́ти, ря́ю, єш, сов. в. ви́турити, рю, риш, гл. Прогонять, прогнать, вытеснить, выгнать. Як би дідову дочку витурити з дому. Рудч. Ск. II. 55.
Виту́шка, ки, ж. Моталка, снаряд для сматывания ниток в клубки. Вас. 202. Части его: сті́льчик — нечто подобное табуретке, расходящиеся ножки которого укреплены в толстой деревянной доске — подставке; сквозь табурет проходит и нижним концом укрепляется в подставке што́мпель — вертикально стоящая палка, на верхнем конце которой вращаются два би́льця — положенные накрест палки; на четырех концах би́льців надеты ко́ники, на которые надевается півмі́ток. Констант. у. Б. Гринч. В других местах вместо сті́льчика — крест из тяжелых досок, што́мпель называется ни́тка, ко́ники — качечки́. Чуб. VII. 410. Там жили з них чорти мотали і без витушки на клубок. Котл. Ен. III. 50.
Ви́тхатися, хаюся, єшся, гл. Выдохнуться. Хрін вже й витхався.
Ви́тхлий, а, е. Выдохшийся. Уман. I. 117. См. Ви́дхлий.
Ви́тхнутися, нуся, нешся, гл. = Ви́тхатися.
Ви́тяг, гу, м. 1) Извлечение. 2) Экстракт. 3) Выписка. Уман. I. 295.
*Витяга́льний, а, е. Волочильный. Сл. Дубр.
*Витяга́ння, ня, ср. Извлечение, вытаскивание. Сл. Нік.
Витяга́ти, га́ю, єш, сов. в. ви́тягти, гну, неш, гл. 1) Вытягивать, вытянуть, вытаскивать, вытащить. Витягніть Василечка трьома неводами. Мет. 181. Марко витяг з кутка кілька шабель. Стор. МПр. 115. 2) Вынимать, вынуть. Шага з кишені панської витягає. Нп. 3) Вытягивать, вытянуть, удлинить. Як короткий, то витягнуть. Ном. № 1203. 4) Извлекать, извлечь. Левч. 50.
Витяга́тися, га́юся, єшся, сов. в. ви́тягтися, гнуся, нешся, гл. Вытягиваться, вытянуться, протянуться. Та балка витяглась ік Абрамівці. Верхнеднепр. у. Як учеше батька ціпом по лисині, той і витягсь (т. е. умер). Мнж. 4.
Ви́тягом нар. 1) Протяжно. 2) — ї́хати. Цугом ехать.
Ви́тягти, ся. См. Витяга́ти, ся.
Ви́тяжка, ки, ж. Заготовленный цельный кусок кожи для передней части голенища и головки. Вас. 158.
Витяжни́й, а́, е́. 1) Протяжный. Пісня жалібна, витяжна, плакуча. Левиц. 2) Витяжні́ чо́боти. Сапоги, у которых передок и передняя часть голенища из цельной кожи. Нові чоботи витяжні. Ном. № 11182.
Витя́жно, нар. Протяжно. Розпочав чумака голосно та витяжно. Левиц. I. 18.
Ви́тязь, зя, м. Витязь. Ум. Ви́тязенько. Синки молоденькі, витязейки барз славненькі. Голов. I. 169.
Витя́зький, а, е. Витязьский. Усі поля обсіяли головами козацькими, козацькими, витязькими. Нп.
Ви́тяти. См. Витина́ти.
Ви́учити (ся), чу (ся), чиш (ся), гл. = Вивча́ти, ся.
*Виу́чування, ня, с. Изучение. Літературні інтереси та заходи наукові коло виучування та популяризації. С. Ефр.
Виха́ння, ня, с. Махание, размахивание.
*Виха́плювати и виха́пувати, люю, єш, сов. в. ви́хапати, аю, єш, гл. Выхватывать, перехватать, похитить по одиночке всех. Ви сидите в хаті, а шуляк курей трохи не вихапав. Крим.
