Ви́хід, ходу, м. 1) Выход. Твій вхід і вихід в його буде од нині і довіку певен. К. Псал. 290. *2) Проход. Обору роблять так, щоб був великий вихід для скотини. Крим.
*Вихідни́й, а́, е́. Исходный, выходной, исходящий. С. Ефр.
*Ви́хідчини, чин, ж. Проводы, пирушка по случаю занятия новой должности, угощение. Звенигор. у. Блокнот Неч.-Левицьк.
Вихле́скувати, кую, єш, сов. в. ви́хлескати, щу, щеш, гл. Хлебать, выхлебать. Наварила борщу, та й не вихлещу. Ном. № 12312.
Ви́хліб, ба, м. Шуточное слово, употребленное, повидимому, в смысле: отсутствие хлеба. Ном. № 14321. Встречено в нар. рассказе, который см. при слове ви́пшоно.
Вихлюва́тий, а, е. Шаткий. Вихлюватий човен. Волч. у.
Ви́хлюпати, ви́хлюпнути. См. Вихлю́пувати.
Вихлю́пувати, пую, єш, сов. в. ви́хлюпати, паю, єш, одн. в. ви́хлюпнути, ну, неш, гл. Выплескивать, выплескать, выплеснуть. Поки доніс відро, то всю воду вихлюпав.
Вихова́нець, нця, м. Воспитанник. К. ХП. 98.
*Вихова́ниця, ці, ж. Воспитанница. Це не дочка його, а вихованиця. Крим.
Вихова́нка, ки, ж. 1) Воспитанница. 2) Любовница, содержанка. Борз. у.
Вихова́ння, ня, ср. Воспитание. Левиц. Пов. 314. Чуб. I. 238. Виховання і чоловіка і народу з матірньої мови повинно починатися. О. 1861. XI. 104.
*Вихова́тель, теля, м. Воспитатель. Сл. Нік.
Ви́ховати, ся. См. Вихо́вувати, ся.
*Вихо́взуватися, зуюся, єшся, виховза́тися, за́юся, єшся. Выскальзывать, выскользнуть. Огонь розгоряється. Зразу він немов боязко виховзується з-поміж вугля синявими язичками. Франко.
Вихо́вувати, вую, єш, сов. в. ви́ховати, ваю, єш, гл. 1) Перепрятывать, укрывать, укрыть. 2) Воспитывать, воспитать. Як доглядати дітей, як їх виховувати. К. Псал. 14.
Вихо́вуватися, вуюся, єшся, сов. в. ви́ховатися, ваюся, єшся, гл. 1) Укрываться, укрыться. Як не виховуйся, а смерть тебе знайде. Чорта виховаєшся (не сховаєшся). Ном. № 3922. Ви́ховалась три мі́сяці. Три месяца все пряталась. Константиногр. у. 2) Воспитываться, воспитаться.
Ви́ходець, дця, м. Выходец. Котл. Ен. I. То не жива людина, то виходець з того світу. Мир. Пов. I. 121.
Виходжа́ти, джа́ю, єш и вихо́джувати, джу, диш, гл. Выходить, выступать. Вх. Уг. 231. Корсунський полковник із намету виходжає, до козаків стиха словами промовляє. Дума.
Вихо́дити, джу, диш, сов. в. ви́йти, йду, деш, гл. 1) Выходить, выйти из чего, откуда, куда. Вийди, вийди, мила, з хати. Мет. 10. В панські ворота широко ввійти, та узько вийти. Ном. № 1208. І виходила до його вся земля. Єв. М. I. 5. Чоловік і жінка вийшли у поле жать. Рудч. Ск. I. 11. Як вийшла воля, дак мене ніхто й не наймає. Г. Барв. 315. — з чо́го. Стать выше, перерасти. Я вже вийшла з того, щоб мене лаяти. Лебед. у. — з гро́шей. Падать в цене. Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить. Ном. № 10230. Не вихо́дити з горі́лки. Быть постоянно пьяным. До самого дівич-вечора я з горілки не виходила. О. 1862. VII. — у доро́гу. Выходить, выйти в путь. Ой уже син, син Гавриленко у дорогу виходить. Рудч. Чп. 32. — у пани́, міща́не и пр. Делаться барином, мещанином и пр. Силкуються вийти або в міщанство, або в панство. О. 1862. III. 79. — на що, ко́го: Ви́йти на до́бре, на зле́. Окончиться благополучно, хорошо, неблагополучно, нехорошо. Трудно, аби на добре вийшло, що із злих рук прийшло. Ном. № 2876. Ви́йде на на́ше. Будет по-нашему. Ном. № 1069. Воно́ все на одно́ ви́йде. Одно и то же будет. Св. Л. 129. Ви́йти на ко́го. Сделаться чем. Вони… виходять на попа без ніякої науки. Св. Л. 130. Ви́йти за ко́го, — за́між. Выйти замуж за кого. Як вийду за тебе, — зостанусь нещасна. Мет. 48. Вийшла заміж — як за стінку засунулась. МВ. I. 2) Всходить, взойти. Ой вийду я на шпилечок та гляну я на долину. Мет. 80. 3) Происходить, про-
