дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Харьк. Ум. Ві́хтик.
Віхтели́ти, ли́ть, гл. безл. Віхтели́ть. Дует сильный ветер, буря. Вх. Лем. 399.
Віхтели́ця, ці, ж. Буря, вихрь. Вх. Лем. 399. Вх. Уг. 231.
Віч-на́-віч, нар. С глазу на глаз; лицом к лицу. Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше.
Ві́че, ча, с. Вече, общественное собрание; в Галиции митинг, народное собрание.
*Віче́вий, а, е. 1) Вечевой. 2) Митинговый. Сл. Нік.
Вічи́стий, а, е. Вечный; долговечный. Вх. Лем. 399.
Ві́чі. См. Во́ко. *На ві́чі звести́. Устроить очную ставку. Коли він каже, що його не бачив, то тра на вічі звести. Крим.
Ві́чко, ка, с. = Очко́. Ном. № 642. Вас. 166, 186, 187. Шух. I. 256. Купи мені перстінь із зеленим вічком. Мил. 103. Ві́чками называются также отверстия между нитками редкой ткани. Шух. I. 154.
Ві́чний, а, е. Вечный. Царство небесне, вічний покій. Ном. № 353. Ві́чними часа́ми. На век, навсегда. Продав грунт вічними часами. Ном. № 1406.
Ві́чність, ности, ж. Вечность. Ном. № 390. Продав худобу у вічність. Дати шматок кому хліба на вічность. Г. Барв. 415.
Ві́чно, нар. 1) Вечно. 2) До смерти. Як би ти не займав, то я б вічно була твоя. Рудч. Ск. II. 104.
Вічови́й, а, е. Вечевой; общественный. Вічовий, коповий, громадський суд. К. ПС. 24.
Вічо́к, чка́, м. Ум. от вік.
Ві́шало, ла, с. Вешалка для платья. Вх. Лем. 399. І де ти, Марисю, загортина? — В коморі на вішалі. Гол. IV. 386.
Ві́шальник, ка, м. Висельник; повесившийся, удавленник. Ном. № 3799.
Ві́шальниця, ці, ж. Виселица. Мил. 53.
Ві́шання, ня, с. Вешание. Лякали вішанням хлопця, щоб пропасниця покинула. Грин. II. 315.
Ві́́шати, шаю, єш, гл. Вешать. Або вішайте, або пускайте. Ном. № 2721.
Ві́шатися, шаюся, єшся, гл. Вешаться. З тої досади узяв мотузок і пішов вішатися.
Вішеля́к, ка́, м. Повешенный. Вх. Лем. 399.
Вішта́, віштя́, меж. = Ві́сьта. О. 1861. X. Св. 44.
Віштя́к, ка́, м. Прозвание подольского крестьянина ближе к Каменцу за то, что, погоняя лошадей, кричит: віштя́! Ном. № 714. О. 1861. X. Св. 44.
*Віща́ти, а́ю, є́ш, гл. Вещать. Сл. Нік.
Ві́щий, а, е. Вещий. Зроби мене віщим, зроблю тебе багатим. Ном. № 5821. Коб я ві́щий тако́му! Если бы я это вперед знал! Если бы я это предвидел. Вх. Зн. 8.
Віщівни́к, ка́, м. Вещун, предвестник. Бо то ворог нещасливий, віщівничок барз правдивий. Гол. I. 170. Ум. Віщівничо́к.
Ві́що, мест. Винит. падеж от що, употр. после предлога. За ві́що, на ві́що. Завелися, як той казав: багатий за багатство, а убогий — бо' зна й за віщо. Ном. № 3514.
Віщо́вий, а, е. Вестовой. Гуде в Латії дзвін віщовий і гасло всім к війні дає. Котл. Ен. IV. 62.
Віщува́ння, ня, с. Предвещание, пророчество.
Віщува́ти, щу́ю, єш, гл. 1) Предвещать, предсказывать. Пугач або сич біду віщує і найпаче пожежу. Ном. № 13405. *2) Вещать, чуять. Віщує думонька смутная, що ти, дівчино, не моя. Рудан.
Віщу́к, ка́, м. Вестник. Вх. Лем. 399.
Віщу́н, на́, м. Вещун, предсказатель. Не дуже довіряй своєму серцю: сей віщун часто обманює. Котл. НП. 365. Під бороною з залізними або осиковими зубцями можна виховать пса віщуна ярчука. Ном. № 291.
Віщу́ха, хи, ж. Вещунья, предсказательница. Віщуха баба… пророкувала. К. ЦН. 225.
Ві́я, ві́ї, ж. 1) Ресница. Спустила свої довгі вії на очі. Кв. I. 58. *2) Верх-
