язики. Шевч. Шле святого Ілію на вогняній колісниці. Мир. ХРВ. 31.
Вого́ник, ка, м. Огонек. Ум. от вого́нь.
Вого́нь, гню́, м. = Ого́нь. З вогню та в поломінь. Ном. Хоч вогню до нього прикладай (запекле таке). Ном. № 2644. Коли бог не годить, то й вогонь не горить. Ном. № 15. Викресати вогню. Ум. Во́гник, во́гничок, вого́ник. У лісі вогоник блима. Мнж. 147.
Вогори́ти, рю́, риш, гл. Испорч. говори́ти. Грин. III. 361. А ні до кого вогорити. Грин. III. 393.
Вода́, ди́, ж. Вода. Тихо-тихо Дунай воду несе. Мет. 14. Ой я гляну в чисту воду да на свою вроду. Мет. 65. Не все те переймай, що на воді пливе. Посл. Щоб росло — як з води йшло. Мил. 43. Будь здорова як вода! По во́ду піти́. Пойти к колодезю, к реке набирать воду. Ой пійду я да до броду по воду. Мет. 65. За водо́ю піти́. Пойти за течением воды, т. е. исчезнуть, пропасть. Не дав мені господь пари, та дав мені таку долю, та й та пішла за водою. Іди, доле, за водою, а я піду за тобою. Нп. І за холо́дну во́ду не ві́зьметься. Решительно ничего не делает, пальцем не двинет. Увесь день божий сидить та ґави ловить і за холодну воду не візьметься. МВ. I. 26. Нема́ й проми́тої води́ (кому). Постоянные преследования (кого). І ступити мені не дасть; уже нема мені й промитої води. МВ. I. 21. Вода́ живу́ща й зцілю́ща. Живая и мертвая вода (в сказках). Си́льна, бе́зсильна вода́ (в сказках). Вода, дающая и отнимающая силу. См. Си́льний. Те́плі во́ди = Ви́рій. Драг. 7. *Вели́ка вода́. Половодье. Сл. Нік. *Го́жа вода́. Питьевая (хорошая) вода. Сл. Нік. *Вода́ збува́є. Вода убывает. Сл. Нік. Ум. Води́ця, води́чка, води́ченька, во́донька.
Водву́д, да, м. = О́дуд. Вх. Пч. II. 15.
Водеві́ль, ля, м. Водевиль. Вже піднялася завіса, вже почали грати на сцені водевіль. Левиц. Пов. 138.
*Во́день, дня, м. Водород. Сл. Дубр.
Води́ло, ла, с. Длинная жердь, ворочая которой сгибают колесный обод. Сумск. у.
Води́льця, лець, с. мн. Удила. А поводи все реміннії, а водильця все залізнії. Рк. Макс.
Води́ти, жу́, диш 1) Водить. А там милий по садочку ходить, свою милу за рученьку водить. Нп. Не мені вас, братця, на ляха водити, не мені тепер старому булаву носити. Шевч. 235. Водить очима, неначе злодій по ярмарку. Ном. № 13585. 2) Одевать. Що ти мене як старця у драному водиш? Екатериносл. г. Ликом в'язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде. Ном. 849. Ой дівчина гордовита козака любила й у тоненьких сорочечках по буднях водила. Грин. III. 233. 3) Тянуть дело, водить. Довго він тебе водитиме! Рудч. Ск. II. 58. *4) Старці́в води́ти. Странствовать, скитаться, бедствуя. Я був і в Таврії, я скрізь там старців водив і вівці пас і сіно косив і шкури солив. Пирят. у., Конон.
Води́тися, жу́ся, дишся, гл. 1) Иметь дело, быть в сношениях, вести компанию. З тобою ходити, як з туром водитись. Ном. № 2662. Мій батько так казав: з панами добре жить, водиться з ними хай тобі господь поможе; із ними можна їсти й пить, а цілувать їх — крий нас боже! Греб. 386. Оддалив людей од мене, з ким я жив, водився хлібом. К. Псал. 202. Вони живуть по писанню: не водються з жінками. Стор. I. 102. 2) Жить, плодиться, размножаться (о животных и растениях). Щоб водились свині, украдь у степу борону і положи на хлів, то так і сипнуть поросята. Чуб. I. 50.
Води́ця, ці, води́ченька, води́чка, ки, ж. Ум. от вода́.
*Води́чка, ки, ж. Жидкость. Взяв я тую комашку на палець, а з неї якась водичка йде. Яке ж лікарство дав дохтор? Не знаю, якусь водичку. Крим.
Воді́й, дія́, м. Вожак. Желех.
Во́дний, а, е. Водяной. Чоловік гордий, як пузирь водний. Ном. № 2459.
Водни́к, ка́, м. 1) Пт. приморская ласточка, Sterna hirundo. Вх. Лем. 400. *2) Кадка для воды. Ум. Водничо́к. Біля дверей у діда в хаті був водничок. Кон.
Водні́ти, ні́ю, єш, гл. Делаться водянистым.
