Гадю́шник, ка, м. = Гадю́чник 3. «Местечко Курисово-Покровское». (Одесса. 1883), стр. 16.
Гадя́, дя́ти, с. 1) Змееныш, змеиное отродье. Федьк. 2) Гадє́ сліпе́. Рыба Petromyzon fluv. Шух. I. 24.
Га́дячий, а, е. 1) = Га́довий, гадю́чий. Мил. М. 48. Сім голов гадячих. Гн. I. 22. 2) Га́дяче зі́лля. Раст. Veronica chamaedrus. Вх. Пч. II. 37.
Гаєви́й, а, е. 1) Лесной. Желех. *2) Лесник. Сл. Нік.
Га́з, зу, м. 1) Газ. 2) = Гас.
*Газардува́ти, ду́ю, єш, гл. Играть в азартную игру; рисковать. Я азартної гри не хотів. Досить вже газардували мої попередники. Лепкий.
Газарі́, рі́в, м. мн. Патронташи, пришитые на груди к чемерке. Черном.
Га́зда, ди и пр. = Ґа́зда и пр.
Газе́та, ти, ж. Газета. Жадна газета, жадна пошта не переносила так швидко звісток з одного краю до другого, як язик Борухів. Левиц. I. 180. *В газе́ті стоі́ть. В газете написано. Сл. Нік.
Газе́тник, ка, м. Журналист, издающий газету или пишущий в ней. Засіли письмаки собором у сто душ, високі розумом, в газетників преславні. К. Дз. 118.
Газетя́р, ра́, м. Газетчик. Сл. Нік.
Газни́к, ка́, м. и газни́ця, ці, ж. = Гасни́к, гасни́ця. Правобер.
*Газува́ння, ня, с. Газование. Сл. Дубр.
Гаївка, ки, ж. Весенняя хороводная игра, весенняя песня в этой игре. Гол. IV. 7. О. 1861. XI. Св. 39.
Гаїлка, ки, ж. = Гаївка. Желех. Гол. II. 177.
Гаїна, ни, ж. = Гай. В зеленій гаїні, при низькій долині, козак грає і співає о любій дівчині. Гол. I. 386.
Га́їння, ня, с. = Га́яння.
Га́їр, ру, м. = Татара́к = Гав'я́р.
Га́їти, ся, га́ю, ся, єш, ся, гл. 1) = Га́яти, ся. О. 1861. XI. Св. 39; Рудч. Ск. I. 125. 2) Га́їти. Занимать попусту место. Вх. Зн. 9.
Га́й, га́ю, м. Роща, небольшой лес. Вас. 206. По гаєві усякий птах літає. Греб. 390. Густий гаю, густий — не прогляну. Мет. 66. Ум. Гайо́к, гайо́чок. Гайок зелененький. Шевч. 411. Ходить милий по гайочку, виграває в сопілочку. Чуб. V. 42.
Гай-гай! меж. 1) Эх-эх! Гай-гай, як був я молодий! Гай-гай! добрий край, та лихая година з вами. Ном. № 705. 2) Крик на хищных птиц.
Гайбу́з, за́, м. Раст. Ocimum baxylicum. Вх. Пч. I. 11.
Га́йвір, ру, м. = Гав'я́р. Св. Л. 271.
Га́йворон, на, м. Грач, Corvus flugilegus. Вх. Пч. II. 9. Та ще мене гайворони укрили з півночі… Клюють очі козацькії, а трупу — не хочуть. Шевч. 491.
Га́йвороння, ня, с. Грачи. Як же закрякає гемонське гайвороння та здійметься, наче хмара. Стор. I. 125.
Гайвороня́, ня́ти, с. Граченок.
Гайворо́нячий, а, е. Свойственный, принадлежащий грачу, грачевый, грачий.
I. Гайда, ди, 1) м. и ж. Повеса. Аф. 352. 2) ж. Флейта. Угор.
II. Га́йда! меж. Марш! вперед! Була колись правда, пожила — та й гайда. Ном. № 6708. Осідлаєм буланого та й гайда в дорогу. Шевч. 246.
Гайдабу́ра, ри, м. Разбойник. К. Досв. 209, 218.
Гайдабу́рити, рю, риш, гл. Разбойничать. Коли б ти не гайдабурив — всяк сидів би тихо. К. Дз. 125.
Гайда́й, дая́, м. = Гайда́рь. Аж там стоїть гайдай молоденький. Лукаш. 81.
Гайдама́ка, ки, м. 1) Гайдамак: человек, причастный к крестьянскому восстанию в 18 веке на правом берегу Днепра. Йде Залізняк Чорним шляхом, за ним гайдамаки. Шевч. 155. 2) Разбойник.
Гайдамакува́ння, ня, с. Пребывание гайдама́кою.
Гайдамакува́ти, ку́ю, єш, гл. Гайдамачествовать, быть гайдама́кою. Аф. 353.
Гайдама́ха, м. = Гайдама́ка. Желех.
Гайдама́цтво, ва, с. Гайдамачество. См. Гайдама́ка. Левиц. I. 535.
Гайдама́цький, а, е. Гайдамаческий. См. Гайдама́ка. Ном. № 4258.
Гайдама́чити, чу, чиш, гл. = Гайдамакува́ти. Аф. 353.
