*Гайстер-майстер, викуй мені перстень, не простий, а золотий… Нар. песенка. 2) = Га́йстра. ЗЮЗО. I. 113. Котл. Ен. VI. 43.
Га́йстра, три, ж. Астра. Aster chinensis L.
Гайстру́к, ка, м. Род женского головного убора: белый платок, вышитый по концам. Борз. у.
*Гайстря́ и гайстреня́, ня́ти, ср. Птенец аиста. Пирят. у., Кононівка.
Гайта́! меж. При управлении лошадью: направо. Желех. *Коли один (кінь) все гайта тягне, а другий віста повертає. Лепкий.
Га́йта, ти, ж. Распутная девка. Желех.
Гайта́н, на́, м. Пояс с гамано́м, большим шилом, ножом и прочее (у пастухов). О. 1862. V. Кух. 37.
Гайта́ра, ри, ж. Гитара. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.
Га́йти, ж. Детск. Гулять. О. 1862. IX. 118.
Гайти́на, ни, ж. Жердь. Киев. г.
Га́йтів, това, м. 1) Полевой сторож. Желех. 2) = Гайни́к. Вх. Лем. 401.
Гайтове́, во́го, с. Охота. Желех. Тоже: гайто́ви, мн. Шух. I. 235.
Гайтта́! меж. Гайта́. Kolb. I. 65.
Гайтува́ння, ня, с. Охота с гончими. Галиц.
Гайтува́ти, ту́ю, єш, гл. Охотиться, особенно с гончими. Вх. Зн. 9. Шух. I. 235. 2) Распутничать. См. Га́йта. Коли мати гайтує, то й дівка. Ном. № 13984.
Гайту́сь, — ходи́ти Детск. Испражняться. На чорнім хліб ся родить, а на біле гайтусь ходять. Ном. № 12206.
Гак, ку, м. 1) Крюк. Рудч. Ск. I. 69. Грин. III. 412. Возьміть Байду добре в руки, на гак ребром зачепіте. АД. I. 146. 2) Род багра для ловли рыбы. Вх. Пч. II. 25. 3) Крючок для удочки, но чаще употребляется ум. гачо́к. 4) Шип подковы. Треба перекувать коня, бо вже гаки позбивались. Аф. 353. 5) Орудие для обтягивания бочки обручем. 6) Тут тобі́ й гак! Тут тебе и конец; тут тебе и аминь! 7) З га́ку плоди́ти ота́ру. Браться досматривать стадо овец, получая за это от хозяина тридцатую овцу (о личмана́х). О. 1862. V. Кух. 37. 8) З гако́м. С лишним, с небольшою прибавкою. По дві десятині й вісім аршин та трошки й з гаком. Вас. 208. Ум. Гачо́к, гаче́чок.
Га́кало, ла, м. и с. Часто повторяющий меж. га.
Га́кання, ня, с. Частое повторение вопросит. меж. га.
Га́карь, ря, м. Ствол молодого дерева, которым связывают вместо две та́льби, два плота сплавляемого дерева. Шух. I. 181.
Га́кати, каю, єш, гл. Часто повторять вопросит. меж. га́; чтокать. І доки ти будеш усе тільки гакати? — Такий вже гакало!
Гаківни́ця, ці, ж. Длинное крепостное ружье. КС. 1882. X. 142. Три рушниці-гаківниці і три самопали. Шевч. 450.
Га́кнути, кну, неш, гл. 1) Крикнуть га. Га! Та як гакне, то аж зорі на небі заворушились. МВ. (КС. 1902. X. 149). *2) Громыхнуть, ахнуть, ударить. Як гакнув з рушниці, так тільки луна пішла. Звен. у. Ефр. Впало од мене недалечко, та як трахне, як гакне — чисто мене землею закидало. Киев. у., Глеваха. Ефр.
Гакс, меж. Крик, которым прогоняют свиней. Вх. Лем. 447.
Гакува́тий, а, е. Крючковатый.
Гал, лу, м. 1) Небольшой шар. 2) Поляна в лесу. Сураж. у. Ум. Га́лець, гале́чок.
Гала́, меж. 1) = Гиля́. Дробу, дробу, дробушечки, наївшися петрушечки, наївшися лободи, гала, гала до води. Чуб. III. 88. 2) Піти́ гала́ сві́та. = Світ за́ очі піти́. См. Світ. Щоб ти пішов круга світа та гала світа. Ном. № 3677. Забіжи галасвіта. Чуб. VII. 575. 3) Припев. Ой чук та гала, а я в церкві була. Чуб. V. 1166.
Галабу́рда, ди, 1) ж. Дебош, дебоширство, буйство. Волынск. 2) м. = Галабу́рдник. Желех.
Галабу́рдити, джу, диш, гл. Дебоширствовать, производить беспорядок. Волынск.
Галабу́рдник, ка, м. Буян, дебошир. Желех.
Галабу́та, ти, ж. Надменность. Вх. Зн. 9.
