Галага́н, на́, м. = Ґалаґа́н. Зверху (води) блищав довгий рядок здорових, білих, дерев'яних галаганів, наче разок намиста. Левиц.
Галагі́вка, ки, ж. = Гаївка. Желех.
Галаджі́йка, ки, ж. Небольшой плужок с прямой градилью, без колісні́. Одесск. у.
Галаджо́вий, а, е. ? Спідниця така, як ганчірка, а корсет новий галаджовий. Г. Барв. 113.
Галаду́н, на́, м. = Галаду́щик. Желех.
Галаду́щик, ка, м. = Гладу́щик. Желех.
Гала́й 1) = Гала́йко. Желех. 2) Кличка собаки. Вх. Лем. 401. 3) На гала́й-бала́й. Необдуманно, на-авось, как попало, как-нибудь. Ном. № 13030. 4) У гала́й сві́та піти́ = Світ за́ очі піти́. См. Світ. Желех. См. Гала́ 2.
Галайда́, ди́, м. Скиталец, бездомный. НВолын. у.
Гала́йкати, каю, єш, гл. Кричать; кричать и петь, мешая пение с криком. Желех.
Гала́йко, ка, м. Крикун, верезга. Желех.
Галайкота́ти, кочу́, чеш, гл. = Гала́йкати. Желех.
Галайкоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. = Гала́йкати. Желех.
Галайкува́тий, а, е. Крикливый, болтливый. Желех.
Гала́йстра, стри, ж. Толпа, куча народа, детей. Желех. *Орава. Брацлавщ.
Гала́кати, каю, єш, гл. Кричать. Цит, брате, не галакай на мене. Гн. II. 109.
Галамбе́ць, бця́, м. 1) Кушанье из кукурузной муки. Угор. 2) Род киселя из овсяной муки. Желех.
Галамбува́ти, бу́ю, єш, гл. Смешиваться, перемешиваться. Желех.
Гала́нка, ки, ж. Петля из веревки, известным образом связанная. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Гала́нський, а, е. Голландский. Стор. II. 160.
Галанці́, ці́в, м. мн. Узкие брюки. У німецьких галанцях. Стор. I. 111. Носили латані галанці. Котл. Ен. IV. 14.
Галанча́тий, а, е. Одетый в узкие брюки.
Галапу́п, па, м. = Голопу́цьок? Вх. Пч. I. 14.
Га́лас, су, м. Крик, шум, вопль. Зареготались нехрещені… гай обізвався; галас, зик, орда мов ріже. Шевч. 29.
Галаса́йко, ка, м. Крикун. Желех.
Галаса́ти, са́ю, єш, гл. = Галасува́ти. Еней на старших галасає. Котл. Ен. VI. 78. Дяки гарненько галасали. Мкр. Г. 70.
Галасли́вий, а, е. 1) Крикливый. Желех. *2) Шумный. Галасливий був ярмарок — аж у голові мені закрутилось. Лип. у., Ситковцы. Ефр.
Галасли́вість, вости, ж. Крикливость. Желех.
Га́ласний, а, е = Галасли́вий. Желех.
Галасну́ти, сну́, не́ш, гл. Крикнуть. Желех.
Галасо́ве зі́ллє, с. Раст. Scopolina antropoides. Вх. Пч. II. 36.
Галасува́ння, ня, с. Крик, вопль, действие от гл. галасува́ти. Галасування то піднімалось разом, то затихало. Левиц. I. 126.
Галасува́ти, су́ю, єш, гл. Драть горло, кричать, вопить. Мій дом не улиця, де кожний може галасувати. Левиц. Пов. 269. Жінки, пороспускавши коси, розхрістані і без свиток… галасували на ввесь рот. Котл. Ен. VI. 52.
Галасува́тий, а, е = Галасли́вий. К. Кр. 40.
Галати́н, на, м. = Гала́йко. Желех.
Галаху́ра, ри, об. Насмешливое прозвание лица духовного звания или его домочадцев. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.
Галаюва́тий, а, е = Галайкува́тий. Желех.
Галдама́ш, ша, м. = Одама́ш. Вх. Зн. 43.
Га-ле! меж. Иди сюда! Вх. Лем. 402.
Галеня́, ня́ти, с. Галченок. Чорнесенькі галенята, підійміться в гору. Чуб. 1030.
Гале́ра, ри, ж. Гребной корабль, галера. В тій галері од пристані далеко одпускали, Чорним морем далеко гуляли. АД. I. 209.
*Галері́я, рі́ї, ж. Галлерея. Сл. Нік.
Гале́рний, а, е и гале́рський, а, е. 1) Принадлежащий, свойственный га-
