Гама́н, на́, м. Кожаный мешочек для хранения табаку, карманных вещей; мошна, кошелек. Чуб. V. 919. Загубила чотирі гроші з гаманом. Ном. № 12533. Десь у мене був з кулями гаман. АД. I. 173. Ум. Гамане́ць, гама́нчик. Аф. 354. «Ти курець?» — Курець, ясновельможний жане. «А є люлька й гаманець?» Рудч. Ск. II. 202. Ув. Гамани́ще, гаманя́ка.
Га́ман, на, м. Еврейский праздник: Аман. Гаман не свято, трясця не хороба. Ном. № 5520. *Товчуть як жиди гамана. Дерут как Сидорову козу. Сл. Нік.
Гамане́ць, нця́, м. Ум. от гама́н.
Гамани́ще, ща, Ув. от гама́н.
Гамано́вий, а, е. Относящийся, принадлежащий Гаману́.
Га́мановий, а, е. Относящийся к Га́ману. Га́манове ву́хо. а) Пирожное, приготовляемое евреями во время празника Га́мана. б) Бранное название еврея. Стор. II. 39.
Гама́нчик, ка, м. Ум. от гама́н.
Гаманя́ка, ки, м. Ув. от гама́н. Аф. 354.
*Гама́рити, рю, риш, гл. Плавить. Сл. Нік.
*Гама́рник, ка, м. Плавильщик. Сл. Нік.
Гама́рня, ні, ж. Металлоплавильное заведение. Полт.
Гама́рство, ва, с. Плавильное искусство, металлургия.
Гама́рський, а, е. Металлоплавильный.
Га́мати, маю, єш, гл. Детское: есть. О. 1862. IX. 118.
Га́мба, би, ж. Узел, служащий для застегивания вместо пуговицы. Гол. Од. 82. Угор.
*Гамбара́с, су, м. Кутерьма, волнение. Там такий гамбарас ізняли, що хоч з хати тікай. Звен. у., Пальчик. Ефр.
Гамба́рня, ні, ж. = Гарба́рня. Кору з дуба пообдирано і забрано до гамбарні… Ото де шкури чинять, то й гамбарня зветься. Киев. у.
Гаме́ла, ли, об. Толстый, неповоротливый человек. Ном. № 13950.
Гаме́ра, ри, гаме́рка, ки, ж. Бумажный вязаный колпак в виде усеченного конуса. Желех. Гол. Од. 48.
Гаме́рицький, а, е. Американский. Вх. Лем. 402.
Гамза́, зи́, ж. Казна. У його багацько гамзи. Аф. 354. См. Кабза́.
Га́мів, мови, ж. = Гальмо́. Желех.
Га́мір, мору, м. Шум, крик. Желех. В містечку почався… гамір. Левиц. I. 126.
Га́мірка, ки, ж. Низкая деревянная ручка в большой пиле, которой распиливают дерево на доски. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Гамірни́й, а́, е́. Шумный. Желех.
Га́мкання, ня, с. 1) Детск.: еда. 2) Чавкание.
Га́мкати, каю, єш, гл. 1) Детск.: есть. 2) Чавкать. Зубами скреготить, яриться і гамка їсти здалека. Котл. Ен. VI. 29.
Га́мкнути, ну, неш и га́мнути, ну, неш, гл. Однокр. в. от га́мати. С'есть, глотнуть. Дай панові покуштувати, а він і гамкне. Ном. № 1148.
Гамори́ти, рю́, ри́ш, гл. Кричать, шуметь. Желех. Подольск. Люде гаморят, дерево тріщит, сичит, солома прискає, огонь шепотит (на пожежі). Гн. II. 30. Жінка гаморить на мене, теща і всі гості якось косо дивлються. Грин. II. 178.
Га́мрити, мрю, риш, гл. = Гамори́ти. Я думаю, що воно гамрить, аж то ви балакаєте. Лохв. у.
Гамсе́л, ла, м. Ироническое название, даваемое черноморцами жителям Таврической губ. Черном.
Гамсели́ти, лю́, ли́ш, гл. Колотить, бить, ударять. Як почне тебе истиком гамселить, то будеш знать, як дратувать. Екатериносл. у. По столу кулаком гамселить. Мир. ХРВ. 196. У виски гамселило як обухом. Мир. ХРВ. 266.
Гамува́ння, ня, с. Усмирение, укрощение, успокоение, удерживание. Той давно вже їздив по табору, гамуючи козацтво, тільки од його гамування іще гірш підіймавсь гомін. К. ЧР. 209.
Гамува́ти, му́ю, єш, гл. Удерживать, останавливать, укрощать, усмирять, успокаивать. Кров гамую, — з носа йде. Уман. у. Гамуй йому козаків,
