Гать, ті, ж. = Га́та, га́тка. Шух. I. 6, 180.
Га́фини, фин, ж. мн. = Афи́ни. Вх. Зн. 1.
Га́фт, ту, м. Вышивка золотом или серебром. А наша сорочка з тонкого рубочка… шовком мережена, гафтом гафтована. О. 1862. IV. 20. (Нп.).
Гафта́рь, ря́, м., гафтува́ння, ня, с. гафтува́ти, ту́ю, єш, гл. = Гапта́рь, гаптува́ння, гаптува́ти. Грин. III. 525.
Гаць-го-га! меж. Восклицание, натравливающее собак, то же, что и кусі́. Kolb. I. 65.
Га́ч. Бранное слово в выражении: Хай тобі́ гач! Чорт с тобой.
Гача́, ча́ти, с. = Лоша́. Вх. Лем. 402. Ум. Гача́тко.
Гаче́чок, чка, м. Ум. от гак.
*Гачи́ти, чу́, чиш, гл. Крючить, закрючивать. Сл. Нік.
Га́чі, чів, м. мн. Штаны: а) полотняные. Гол. Од. 14, 66; б) белые суконные. Шух. I. 120.
*Гачкува́тий, а, е. Крючковатый. Сл. Нік.
Гачни́к, ка́, м. = Очку́р. Угор.
Гачо́к, чка́, м. Ум. от гак. Крючок. Шух. I. 226. Скуй гачок на удку. Левиц. I. 123.
Гачу́р, ра, м. = Жеребе́ць. Вх. Лем. 402. Ум. Гачу́рик. Вх. Уг. 232.
Гачу́ра, ри, ж. Трехлетняя кобыла, не имевшая лошат. Вх. Лем. 402. Ум. Гачу́рка. Вх. Уг. 232.
Гачу́рик, рка, м. Ум. от гачу́р.
Гачу́рка, ки, ж. Ум. от гачу́ра.
Гаше́ння, ня, с. = Гасі́ння. К. ХП. 127.
Га́шка, ки, ж. Гадюка, змея. Желех. Вх. Зн. 10. Мов та гашечка коло в'ється. Федьк. Тому мене (ялицю) тяжка печаль як гашечка обняла. Млак. 108.
Гашу́рка, ки, ж. Ящерица. Вх. Лем. 402. См. Я́щірка.
Гая́! меж. Крик, чтобы прогнать птиц, то же, что и шугу́. Гая, гая в луги, райськії пташки. Чуб. III. 400.
Га́янка, ки, ж. Проволочка, замедление. Пізно приїхали, бо трапилась гаянка: вісь зламалась.
Га́яння, ня, с. Действие медлящего, медленность, медлительность. Твоє гаяння до ладу не доведе.
Га́яти, га́ю, єш, гл. 1) Замедлять, задерживать. Ой матінко, та не гай мене! в велику дорогу виряжай мене! 2) Га́яти час. Терять время, медлить. Не гаймо щасної години. Г. Барв. 192. Побрались ми у Любчики, не гаявши часу. МВ. II. 134.
Га́ятися, юся, єшся, гл. Медлить, мешкать. Рудч. Чп. 246. Ой на, сину, коника — не гайся, щоб ти д того війська не зостався. Лис.
Гвавт, ту, м. = Гвалт. Драг. 247.
Гваджени́ця (= гладжени́ця), ці ж. = Те́рлиця. Вх. Лем. 403.
Гвалт, ту, м. и пр. = Ґвалт и пр.
Гвардійо́нець, нця, м. Гвардеец. Мене, дядьку, вибрали у гвардійонці. О. 1861. VIII. 25.
Гва́рдія, дії, ж. Гвардия. А паничів у гвардію. Шевч. 417. Царська гвардія. Мир. ХРВ. 133.
Гва́рити, рю, риш, гл. Говорить. Як бим не зробила, то бим не гварила. Гол. I. 89.
Гвер, ра, м. Ружье. Федьк. I. 4.
Гви́нт, та́, м. = Шруб. Ум. Гви́нтик. Чистив він ту рушницю і загубив маленького гвинтика. Грин. II. 206.
Гвинто́вка, ки, ж. Винтовка. Стор. II. 12.
Гвіздє́, дя́, с. соб. Гвозди. Шух. I. 88.
Гвіздо́к, дка́, м. 1) Гвоздь. Ном. № 12909. 2) = Гак 2. Вх. Пч. II. 25. Ум. Гвіздо́чок.
Гвозди́к, ка, м. 1) Раст. а) Гвоздика, Dianthus. Вх. Пч. I. 10. (Вінки) з гвоздиків та чорнобривців. Левиц. I. 188. б) Мн. Tagetes erecta L. ЗЮЗО. I. 138. Tagetes patula L. ЗЮЗО. I. 166. 2) Пряность: гвоздика, caryophyllus aromaticus. МУЕ. I. 109. Ум. Гвозди́чок.
*Гвозди́ка, ки, ж. Гвоздика. Сл. Нік.
Гвозди́ти, джу́, ди́ш, гл. Прибивать гвоздями. Варвара мостить, Сава гвоздить, а Микола крепить. Ном. № 508.
Гвозди́чки, чків, м. мн. Раст.: a) Tagetes patula L. Мил. М. 75. б) — польові́. Dianthus Casthusianirum L. ЗЮЗО. I. 121.
Гвор, ра, м. Клинья в штанах. Гол. Од. 66.
