Гда́нськ, ка, м. Данциг (город).
Гда́нський, а, е. Данцигский. Випили чарок по шість гданської горілки. Стор. II. 26.
Гдась, нар. Когда-то. Черниг. у.
Где́, нар. = Де. Где каша з маслом, там нас не маєш. Ном. № 2051.
I. Ге! меж. 1) Э! Ге, сякі-такі! Мене хочуть воювати, а ви нічого не знаєте. Рудч. Ск. II. 10. 2) Понуканье для коровы, то же, что и гей. Вх. Уг. 250.
II. Ге, сз. Словно, будто, как. Драг. 258. Ци достеріг єсь? — А чому бим не достеріг? Не так ге ви. Драг. 263.
Геба́н, ну, м. Эбеновое или черное дерево. Як з гебану волос чорний. Грин. III. 610.
Ге́бель, бля, м. = Га́мбель. Після гебля сокирою. Ном. № 6396.
Гев, нар. Тут, здесь, сюда. Дві душечки гев пустіте. Гол. I. 234. Подь гев, по-ле-гев! Иди сюда, иди-ка сюда! Вх. Зн. 51. Вх. Лем. 425.
Гевади́, нар. = Туди́. Вх. Лем. 402.
Ге́вал, ла, м. Мужик, хам. З виду він і по одежі не гевал, не бурлака, а щось не просте. Стор. МПр. 4. К. ЧР. 423.
Ге́валка, ки, ж. Мужичка, хамка. Аф. 357.
Ге́вґати, ґаю, єш, гл. Осаживать назад (волы). Гевґни воли. Вх. Зн. 10.
Ге́вер, ру, м. Ручка у пилы. Аф. 357.
Ге́вка, ге́вси, нар. = Гев. Вх. Уг. 232.
Геге́п, меж. = Геп.
Геге́пнути, пну, неш, гл. То же, что ге́пнути, но еще сильнее.
Геге́пнутися, пнуся, нешся, гл. То же, что и ге́пнутися, но еще сильнее.
Геде́, нар. Тут, здесь. Угор.
Ге́дз, за, м. и пр. = Ґедз и пр.
*Гезде = Ге́сде. А зимарка таки гезде. Черемш. «Село вигибає».
I. Гей! меж. 1) Понукание для волов, коровы: прямо вперед. Воликів за налигач… та й гей! соб! цабе! помаленьку. Рудч. Ск. II. 142. *Гей-гаря́. Понукание волам. Сл. Нік. 2) Эй, ну! Гей, хлопці, до роботи! А гей, княгине, давай козакам вечеряти. К. ЧР. 217. 3) Песенное непереводимое восклицание. Розвивайся, сухий дубе, завтра мороз буде, гей завтра мороз буде. Мет. 21. 4) Гей-си = Шугу́. Гей-си, гей-си, зозуленько, в темний ліс кувати. Чуб. V. 758.
II. Гей, гей-би, сз. 1) = II. Ге. Вх. Лем. 403. *Гей-би. Как-бы, как-будто. Сл. Нік. *2) Вот, вишь. Бо віз гей розсохся. Черемш. «Верх.».
Ге́йкання, ня, с. 1) Произнесение слова гей. 2) Пение песни с припевом гей. МУЕ. III. 39.
Ге́йкати, каю, єш, гл. 1) Кричать гей, погонять. Батько орав, а я гейкав. О. 1862. IX. 68. 2) Петь песню с припевом гей. На новий рік у вечирь ідут на Буковині гейкати хлопці… ідут до кождої хижі під вікна, співают. МУЕ. III. 38. *3) Напевать гіесню, петь песни на один мотив. Хот. Нік.
Ге́йкатися, каюся, єшся, гл. Везя тяжесть, очень много хлопотать, возиться. Гейкався я чимало, поки виїхав на гору.
Ге́йки, меж. В значении: ехать вперед в следующей поговорке. Ні стейки, ні гейки. Ном. № 13864.
Ге́йкнути, ну, неш, гл. Вскрикнуть: гей. Гейкнув на сиваки. Гн. II. 168.
Ге́йку, меж. Призывный возглас. Тетяно! чи не знаєш, гейку, де зсипано просо?
Гейнува́ти, ну́ю, єш, гл. = Гайнува́ти. Узяв жовнір пити, узяв гейнувати, аж ся взяла жовнірськая фортуна вменшати. Гол. III. 85.
Гейс! меж. Крик на волов: вперед! Вх. Лем. 403. См. Гейсь.
Гейс-берта, — бертя! = Гейса́. Вх. Уг. 232.
Гейса́, меж. Крик на волов: налево. Вх. Лем. 403.
Гейсь! меж. Крик на волов: направо. Kolb. I. 65. См. Гейс. См. Ча.
Гекза́метр, тру, м. Гекзаметр. Все б гекзаметри плели. Шевч. 664.
Ге́ла, ли, ж. Род детской игры. Мил. 56.
Ге-ле-ге́в, меж. Оклик зовущего: ау! го-го! Адам заволал: геле-гев! Єво! Гол. IV. 522.
Геле́та, ти, ж. 1) Деревянный сосуд, боченок. Угор. 2) Подойник. Полт. Ум. Геле́тка. В мене грошей гелетка. Грин. III. 647.
*Гело́т, та, м. Илот, раб.
