по поверью, должен быть из чистого серебра, похожий на человечью голову; корень этот и носит вышесказанное название. Чуб. I. 84. Ум. Голо́вка, голі́вка, голо́вонька, голі́вонька, голо́вочка, голі́вочка. Очень часто употребляются как нежные, ласкательные. Бідна моя головонька! Ув. Голови́ще. Кулачище під бочище, нагаїще в головище. Чуб. V. 482.
Голова́йчик, ка, м. Раст. Trifolium rubens. Лв. 102. См. Горішина 2.
Голова́нчик, ка, м. = Головань 1. Гей, гей, та баранчику, гей, гей, голованчику. Мил. 51.
Голова́нь, ня́, м. 1) С большой головой. 2) Рыба: язь.
Го́ловатень, тня, м. 1) Раст. Centaurea Cyanus. Шух. I. 21. 2) Голо́ватень. Раст. Echinops sphaerocephalus. Вх. Пч. II. 31.
Голова́тий, а, е. 1) С большой головой, головастый. Такий здоровенний, головатий, банькатий, з закорюченим носом. Стор. МПр. 156. Чужі діти череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої — як паненята. Ном. № 9240. 2) О растениях: с большой головкой, кочнем. Капуста головата. Ном. № 261. (Мак) поріс такий головатий. Рудч. Ск. I. 52. 3) Умный, разумный. Рудч. Ск. II. 198. Козарлюга дуже ручий, жвавий, головатий. Мкр. Н. 30. 4) — ба́тько, —та ма́ти. См. Батько, мати. 5) — круг. Гончарный круг известной конструкции. См. Круг 11. Вас. 179.
Голова́тиця, ці, ж. Рыба: Salmo hucho. Вх. Пч. II. 20. Самка Salmo hucho. Шух. I. 24. 223. (Самец см. Голова́ч).
Голова́ч, ча́, м. 1) = Голова́нь 1. МВ. II. 13. 2) Рыба: Salmo hucho (самец). Шух. I. 24. 3) Рыба: cottus, бычок, головач. Вх. Лем. 404. Вх. Пч. II. 19. 4) Головастик. Вх. Пч. II. 17. 5) Верх шляпы клебанки. Вх. Зн. 25. 6) См. Обіручний столець. Вх. Лем. 441.
Голова́чка, ки, ж. Головастик. Вх. Лем. 404.
I. Голове́нь, вні, ж. Большая голова. Аф. 362. Як заснув Олоферн, то Юдифа к йому прийшла, цюк його в головень, аж із його душа вийшла. Стар. вирш (Аф. 362).
II. Голове́нь, вня, м. Рыба Squalius cephalus. Браун. 28.
Голо́венька, ки, ж. 1) = Голове́шка 1. Гн. II. 17. 2) = Голова́чка. Вх. Лем. 404.
Головеня́, ня́ти, с. Головка. О. 1862. I. 72. В головеняті у дитини. О. 1862. I. 70.
Голове́шка, ки, ж. 1) Головня. Ном. № 6558. 2) Вошь. Pediculus. Вх. Пч. I. 7. Ум. Голове́шечка. Г. Барв. 458.
Голови́на, ни, ж. = Голова́. Порубали Ігнаткові усю головину. Закр. 72.
Голови́стий, а, е = Голова́тий 2. Щоб моя капусточка була із кореня коренистая, а із листу головистая. Ном. № 261.
Голови́ця, ці, ж. 1) = Голова́. Буду драти паси од ніг до головиці. Чуб. Молодії молодиці, завивайте головиці. Чуб. III. 47. 2) = Дівич-ве́чір. КС. 1883. II. 397, 399. 3) Голо́виця. Родник. Шух. I. 211. Була там керниця-головиця — нора, якою з землі вода іде. Шух. I. 221. 4) = Голова́тиця. Вх. Зн. 11.
Голови́ха, хи, ж. Жена головы. О. 1861. XI. 112.
Голови́ще, ща, с. Ув. от голова́. Кулачище під бочище, нагаїще в головище. Чуб. V. 482.
Голові́чка, ки, ж. Раст. Trollius europaeus. Вх. Пч. II. 36.
Голо́вка, ки, ж. 1) Ум. от голова́. 2) Кочень капусты. Дай же, боже, час добрий, щоб моя капуста приймалась і в головки складалась. Ном. № 261. 3) Маковка. Баба головки з маку позрізувала. Рудч. Ск. I. 53. 4) Шляпка гвоздя, винта, шворня. Рудч. Чп. 250. 5) Часть полоза у саней, загибающаяся кверху. Сумск. у. 6) Часть гончарного круга. См. Круг 11. Вас. 179. МУЕ. I. 57 (Черниг.). 7) Пачка, пучок очищенного и приготовленного для ткания сита волоса из конского хвоста. Вас. 152. 8) Особый род орнамента при украшении гуцульских изделий. Шух. I. 281. 9) Мн. Девятая фигура при игре в мяч, называемой сті́нка. КС. 1887. VI. 463. 10) — ме́ртва. Пт. Parus caudatus, долгохвостик, хвостовый ремез. Вх. Пч.
