Кричать на все горло. К. ЧР. У горлі пересохло. Треба горло промочити. На го́рло заробля́ти. Зарабатывать на водку. Черк. у. Го́рлом дарува́ти. Освобождать от смертной казни. От уже ж бо осуджено, щоби Теклуні ні січено, ні рубано, але щоби Теклу горлом даровано. Гол. I. 53. Го́рлом, на го́рло скара́ти. Казнить смертью. 2) Дуло в пушке, ружье. Москаль гармати горлом у вічі поставив. Стор. II. 199. 3) Вход в рыболовный сак. Шух. I. 224, 228. 4) См. жо́рна. Шух. I. 261, 264. 5) С'уженное место коша́ри в полони́нах. Шух. I. 192. Ум. Го́рличко. Ном. № 11587.
Горлови́й, а́, е́. 1) Горловой. 2) Уголовный. Не горлова справа. Ном. № 7442. Не горлове діло. Ном. № 7442. 3) Горлова́ я́ма. Яма для хранения зернового хлеба. Черк. у. См. Горла́ха.
Горлорі́з, за, м. Головорез, отважный человек. Ти знаєш він який суціга, паливода і горлоріз. Котл. Ен.
Горля́к, ка́, м. = Горла́ч. Вх. Пч. II. 9.
Горля́нка, ки, ж. 1) Горло. Стор. I. 48. У роті пересохло, аж торохтить горлянка, мов та гусяча, що баби на неї клубки мотають. Мир. Пов. II. 61. Любив неборак і яку кватирку в горлянку вилить. Св. Л. 169. 2) Высушенное птичье (особенно гусиное) горло, начиненное горохом, служащее для детей игрушкой и для наматывания ниток. Аф. 366. 3) Раст. а) Brunella grandiflora Moench. ЗЮЗО. I. 114. б) Filago arvensis. ЗЮЗО. I. 123.
Горн, на, м. См. Го́рен.
Го́рне́ць, нця́, м. Горшок. Шух. I. 264. Найдеся купець і на діравий горнець. Ном. № 5209. Наварила горнець м'яса. Гол. III. 495.
Горне́шник, ка, м. Тряпка, которою беруть горячий горшок из печи, то же, что и ганчі́рка. Каменец. у.
*Горни́ло, ла, ср. Очаг. Сл. Нік.
Го́рниця, ці, ж. = Гірниця. Ном. № 10280. *А йдіть-но, дядьки, вас у горниці кличуть. Звен. у., с. Пальчик. Ефр. *Наша горниця з богом не спориться: як на дворі тепло, то й у нас не холодно. Киев. у. Ефр. Ум. Го́рничка.
I. Горно́, нар. Гористо. Туди їхати дуже горно. Миуск. окр.
*II. Горно́, на, с. = Го́рен. Сл. Нік.
Горноста́й, та́я, м. 1) Горностай. Гаєм — маєм, лебедем — Дунаєм, а степами — бистрим горностаєм. Федьк. I. 8. 2) Род птицы? Летів горностай через сад, роспустив пір'ячко на ввесь сад. КС. 1883. II. 382. Та же песня. О. 1861. XI. Кух. 38. Вернее, однако, что здесь просто забыто значение слова горноста́й, и в песне оно подставлено вместо какого-либо иного, но схожого, слова, названия птицы.
Горноста́йовий, а, е. Горностаевый. Горностайова кирея. К. ЧР. 101.
Горноста́ль, ля, м. = Горноста́й 1. Вода сосну підмиває, горносталь корінь під'їдає. Чуб. V. 318.
Горно́чок, чка, м. Горшочок. Вх. Лем. 405.
Горну́ти, ну, неш, гл. 1) Пригребать, придвигать, загребать. Кожна ручка собі горне. Ном. № 9721. 2) Обнимать. Бондарь відра набиває, мене горне-пригортає. Шевч. 540.
Горну́тися, нуся, нешся, гл. Прижиматься, ласкаться, льнуть. Коли б літа вернулися, то б і хлопці горнулися. Ном. № 8729. Хто стояв, — у куточок горнувсь. МВ. II. 122. Народ ввесь горнувся до його. Єв. Л. XIX. 48.
Горня́, ня́ти, с. Горшочек. У печі палає полум'є на припічку, на жару горшки й горнята. Левиц. I. 37. Ум. Горня́тко. Єсть молоко, — буде і горнятко. Ком. Пр. № 429.
*Горня́к, ка́, м. Горец, горный житель. Сл. Яворн.
Горня́тко, тка, с. 1) Ум. от горня́. 2) В хороводной игре вербо́вая до́щечка трое играющих малых детей. Kolb. I. 159. 3) — пщі́льне́. Ячейка у пчел. Вх. Лем. 405.
Горобе́й, бе́я, б'я́, м. = Горобе́ць. А в горобейка жуінка маленька, сидить на кілочку, пряде на сорочку, що виведе нитку, гороб'ю на свитку, остануться конці — гороб'ю на штанці. Чуб. III. 56. Ум. Горобе́єчко, горобе́йко, горобе́йчик. Чуб. III. 58. Летів горо-
