Гранати́рь, ря, м. Гренадер. Мене дано до гранатирів. Федьк.
Гранато́вий, а, е. 1) Гранатовый. 2) Цветом похожий на гранат, темносиний, темнофиолетовый. Мундір на нім гранатовий. Чуб. V. 1084.
Грана́точка, ки, ж. Форточка? Приїзджає в подвіренько, поковтує в гранаточку: «Вийди, вийди, Романочку». АД. I. 300.
*Гра́ний, а, е. Играный. Сл. Нік.
Грани́стий, а, е = Гранча́стий. Оті гранисті яблука такі квасні. Черниг.
Грани́т, ту, м. Гранит. Коріннями вчепилось у каміння і глибоко вросло аж до граниту. К. Іов. 18.
Грани́ця, ці, ж. 1) = Гряни́ця. «Куди, синку, виїзжаєш?» — За границю по дівицю. Чуб. III. 464. 2) Исландский мох, Cetraria islandica L. Вх. Зн. 12. Ум. Грани́чка. Вх. Лем. 405.
*Грани́чити, чу, чиш, гл. Граничить. Сл. Нік.
*Грани́читися, чуся, чишся, гл. Граничить, быть сопредельным. Границя, — де граничаться поля одного села з другим. Крим.
Гра́нка, ки, ж. 1) = Грань 2. Баня виведена скругла-гранчаста, — одна гранка більша, а друга менша. Св. Л. 45. 2) Чашечка, в которой сидит орех. 3) Сорт ячменя: Hordeum distichum, ячмень двурядный. Вх. Пч. I. 14. *4) Гранка (типограф.). Сл. Нік.
Грання́, ня́, с. 1) Игра на инструменте. Почули вони весільне грання. Драг. 111. Були танці під грання своїх музик. Левиц. Пов. 8. 2) Детские игры.
Гранча́стий, а, е. Многогранный, граненый. Гранчаста пляшка. Св. Л. 226. Баня виведена скругла-гранчаста, — одна гранка більша, а друга менша. Св. Л. 25.
Гранче́ний хліб = Грі́нка 2. Вх. Уг. 234.
Гранчи́ти, чу, чиш, гл. = Грінчи́ти. Вх. Уг. 234.
Гра́нь, ні, ж. 1) Межа, граница. Саме на грані росте дуб. Лебед. у. 2) Грань, боковая плоскость в многограннике. 3) Крупные горящие уголья. Каменец. у. ЕЗ. V. 194. Гн. II. 17. 4) = Грани́ця 2, Cetrario islandica L. Вх. Зн. 12. 5) Раст. Sticta. Шух. I. 22.
Гранюва́ти, ню́ю, єш, гл. = Грани́чити. Конот. у.
Граня́к, ка́, м. 1) Призма. Желех. 2) = Грань 3. Желех.
Граня́стий, а, е = Гранча́стий. Пшениця граняста, а жито ні. Волынск.
Гра́п, па, м. Граф. Левиц. I. 493. Стор. I. 152. Драг. 83. Лотоцький! не думай, що ти грап Потоцький, бо ти вех (паламарь) з села Бебех. Ном. № 5509. Поздоровляю ясновельможного пана грапа з іменинами. Рудч. Ск. II. 203.
Грапи́ня, ні, ж. Графиня. Левиц. Пов. 316, 337. Мир. ХРВ. 333.
Гра́пський, а, е. Графский. ЗОЮР. I. 299.
Грапчу́к, ка́, м. Сын графа, молодой граф. Гн. II. 141.
Гра́пщина, ни, ж. Графское имение. Черк. у.
Грасува́ти, су́ю, єш, гл. Вытаптывать. Татари стояли, копитами землю грасували. Гол. I. 101.
Гра́та, ти, ж. и пр. = Ґра́та и пр.
Гра́ти, гра́ю, єш, гл. 1) Играть на инструменте. Бас гуде, скрипка грає. Ном. № 5736. Не в тую дудку грають. Ном. № 5092. *Грає на ліру. Крим. *Той, що грає на скрипку. Крим. *Грає у дудку. Грає у скрипку. Херс. Нік. 2) Играть в какую-либо игру. Ой та сіли вечеряти, по вечері в карти грати. Гол. I. 45. Собі очиці зав'язала і у панаса грати стала. Котл. Ен. I. 23. 3) Гра́ти весі́лля. Играть свадьбу. Дай, боже, знати з ким буду весілля грати. Ном. № 262. 4) Делать быстрые, резвые движения, напр., летая. У лузі маківка весною зацвіла… Бабок, метеликів над нею грає сила. Греб. 370. Як назліталось до неї тих відьом — сила! Давай його шукать; грали, грали по хаті, — ніяк не найдуть. Грин. I. 286. 5) О лошади: гарцовать. Грайте, коні, під нами! Мил. 159. Грай, кониченьку, під молоденьким Богданком. Чуб. III. 281. Гра́ти коне́м. Гарцовать, скакать на лошади. А попереду N коником грає, коником грає, мечем махає. АД. I. 6. 6) Ри́ба гра́є. Рыба выбрасывается на поверхность воды. 7) Язико́м гра́ти. Льстить, пресмыкаться. 8) Мо́ре гра́є. Море бушует. У неділю вранці-рано синє
