Грабува́ння, ня, с. 1) Грабеж. Черк. у. 2) Взятие движимости за долги. КС. 1889. VII. 670. 3) Взыскание податей.
Грабува́ти, бу́ю, єш, гл. 1) Грабить. 2) Брать движимость за долги. КС. 1889. III. 670. Та беруть жиди, грабують, цінують ні за що. Чуб. V. 1019. 3) Взыскивать подати. КС. 1889. III. 670.
Грабу́нок, нку, м. Грабеж. Стор. II. 185.
Грабча́к, ка́, м. 1) Молодое деревцо граба. Каменец. у. 2) Высокий, тонкий и ленивый вол. КС. 1898. VII. 46.
Гравила́т, ту, м. Раст. Geum urbanum L. ЗЮЗО. I. 124.
I. Град, ду, м. = Гряд. Граду-тучі увійшов, а злих рук не увійшов. Ном. № 2098.
II. Град, ду, м. 1) = Го́род. (Заимствовано из церк.-слав.). Чуб. I. 160. 2) Огорожа. Ой у саду, в саду-винограду, там стоїть коник коло граду. Чуб. V. 781.
Градівни́к, ка́, м. Знахарь, управляющий градом. Шух. I. 43.
Граді́ль, ля, м. Гредиль, часть плуга, в которую укрепляется чересло́. Чуб. VII. 398.
*Гра́дка, ки, ж. Часть рала. Є дві дірі в градці і дві в копистці, і тра, щоб були діри одні проти других, і тоді кописть прикладається до градки одним боком щільно, а другим боком, цим, що гостро затесаний, наперед. Крим.
Градки́, до́к, ж. мн. Ограда вокруг церкви. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
*Градобі́й, бо́ю, м. Градобитие. Сл. Нік.
Градобо́їця, ці, ж. Побитый градом хлеб. НВолын. у.
Градобо́йний, а, е. (О поле, луге). Побитый градом. Черниг.
Градови́й, а́, е́. Градовой. Пищать, як дідько в градовій хмарі. Ном. № 12890.
Гра́дус, са, м. Градус. Тепломір поділяють на 80 частин… звуться градусами. Ком. Р. II. 79.
Гра́дусник, ка, м. = Тепломі́р. Тепломір деякі називають просто градусником. Ком. Р. II. 79.
Гра́йворон, на, м. = Га́йворон. Вх. Пч. II. 9.
Гра́йка, ки, ж. 1) Игра, партия игры. Ходіт до мене на грайку. Вх. Зн. 12. 2) Род сильно жужжащей при полете мухи. Вх. Зн. 12.
Гра́йливий, а, е. Сверкающий. Над ним яснеє та холоднеє небо, грайливе сонечко. МВ. II. 113.
Гра́йний, а, е. Искусный в музыке. Маєш же музики грайнії? Маєш же свашоньки співнії? Маєш же старости можнії? Гол. II. 665.
Грак, ка́, м. 1) Грач. Од лівого виска він чорнявий як грак. МВ. II. 182. 2) Лови́ти гракі́в = Ґа́ви лови́ти. Він граків ловить. Ном. № 10925.
Гра́к, меж. и пр. = Гряк и пр. Стук! грак! то й п'ятак. Ном. № 10433.
*Гра́льний, а, е. Игорный, игральный. Сл. Нік.
Грама́тик, ка, м. 1) Грамматик. 2) Ученик третьего из шести классов духовных училищ и семинарий. Сим. 175.
Грама́тика, ки ж, 1) Грамматика. Ном. № 10439. 2) Третий из шести классов духовных училищ и семинарий (в старину). Сим. 175.
*Грамати́чний, а, е. Граматический. Сл. Нік.
Грама́тка, ки, ж. 1) Азбука, букварь. Аз-буки, бери граматку в руки. Ном. 2) Поминальная книжечка. Наняли тут по йому панахиду і у граматку свою записали. Кв.
Грамітни́й, а́, е́. Грамотный. Шух. I. 33.
Гра́мота, ти, ж. 1) Грамота. У руках царська грамота. К. ЧР. 338. 2) Грамота, уменье читать и писать. Уже воно й грамоти бралось.
*Грамоті́й, і́я, м. Грамотей. Сл. Нік.
Гра́мотка, ки, ж. Письмо. Ой напишу я грамотку, пошлю післоньки до батенька. Мет. 297.
*Гра́мотний, а, е. Грамотный. Сл. Нік.
Граму́зджа, жі, ж. = Хмиз. Вх. Уг. 234.
Гра́на, ни, ж. = Грань 3 = Жар. Желех.
Грана́та, ти, ж. Драгоценный камень, гранат. На шиї гранати, корали, дукачі, як жар горять. Стор. II. 29.
