Грибови́ще, ща, с. Место, где растут грибы. ЕЗ. V. 167.
Грибо́к, бка́, м. Ум. от гриб.
Грибо́чок, чка, м. Ум. от гриб.
Гри́ва, ви, ж. 1) Грива. Стоїть кінь з золотою гривою. Рудч. Ск. I. 104. 2) Переносно: большие волосы. Ухопив за чесну гриву. Ном. № 3992. 3) Кучка травы, не захваченная при косьбе косою. Ном. № 10185. 4) = Гри́вка 2. Им. 179. Ум. Гри́вка, гри́вонька, гри́вочка. Грин. III. 677, 518.
Грива́к, ка́, м. Сизый голубь, вяхирь, Columba palumbus. Вх. Пч. II. 9.
Грива́нь, ня́, м. 1) Конь, имеющий большую гриву. 2) Переносно: длинноволосый человек.
Грива́стий, а, е = Грива́тий. Два бахмати, гривасті ступаки ішли під ними. К. МВ. XI. 143.
Грива́тий, а, е. Длинногривый. Кінь гриватий. 2) Переносно: длинноволосый.
Грива́ч, ча́, м. 1) = Грива́нь. 2) Дикий голубь.
Гри́веник, ка, м. Гривенник, монета в 10 коп.
Гри́венний, а, е. Трехкопеечный (от гри́вня). Роздавала гривенні свічечки і все з зеленого воску. Кв.
Гри́венька, ки, ж. Ум. от гри́вня.
Гри́вий, а, е = Гли́вий. Кінь гривий. Федьк. I. 7.
Гри́вина, ни, ж. Узкая полоса травы, оставляемая на сенокосе в виде межи. Мнж. 178.
Гри́виця, ці, ж. = Гри́ва 3. Драг. 243.
Гри́вичка, ки, ж. Бордюр у цветочной клумбы, сделанный из дерна. Кінчали в садку ту гривичку, що біля грядочок, обкидати дерном. Новомоск. у.
Гри́вка, ки, ж. 1) Ум. от гри́ва. 2) Одно полотнище пла́хти от талии до косточек ног. Вас. 169. А я тую плахту шануватиму, із припічка горшки вийматиму, гривками лавки стиратиму. Мил. 84.
Гривка́стий, а, е = Грива́стий. Вх. Лем. 424. Го́луб гривка́стий = Грива́к. Вх. Лем. 405.
Гривко́, ка́, м. Имя собаки. Не один пес Гривко. Ном. № 5510. А Гривко аж двері гризе. О. 1862. IV. 94.
*Гри́вна, ни, ж. 1) Штраф. 2) Возмещение убытков по суду. Сл. Нік.
Гривно́к, ка́, м. = Грива́к. Вх. Пч. II. 9.
Гри́вня, ні, ж. 1) Медная монета в 3 коп., в иных местностях 2½ коп. О. 1861. XI. 109; 1862. IV. 94. Став у брамі з мішком грошей і усім дає по гривні. Рудч. Ск. II. 163. Сказав на гривню правди. Ном. № 6900. *5 коп. (?). Кидаючи помаленьку гривню за гривнею на стіл… Руками насилу ворушив п'ятаки на столі. Неч.-Лев. «Бурлачка». 2) — золота́. Червонец? Обдарована Марусенька гривнями золотими, талярами битими. Лукаш. 153. Ум. Гри́венька. Наш пан дав по гривеньці, пані п'ятака. Чуб. III. 242. Ув. Гривня́ка. Г. Арт. (О. 1861. III. 112). Ентелові ж дав на кабаку трохи не цілую гривняку. Котл. Ен. II. 24. *3) 50 коп.
Гри́вонька, ки, ж. Ум. от гри́ва.
Гри́вочка, ки, ж. Ум. от гри́ва.
Гри́да, ди, ж. = Гря́да 4. Вх. Зн. 12.
Гри́дка, ки, ж. Часть ра́ла = Же́рдка 3. Чуб. VII. 400.
*Гри́дня, ні, ж. Комната для слуг. На другій половині дому знаходились: «изба великая», «гридня», де містились домові слуги, комора… О. Левиц.
Гри́жа, жі, ж. Печаль, огорчение, терзание. Доков я ся не оженив, не мав же я грижі. Гол. I. 230. Ой має він на сердечку та й велику грижу. ЕЗ. V. 25. *Додавала йому відваги й розбивала ту страшну грижу, шо й її точила мов той хробак. Борд. 83.
Грижпа́н, на, м. Вол известной (какой?) масти. КС. 1898. VII. 42.
Гри́з, зу, м. Смешанная с де́ртю и мякиною соль, которую дают овцам.
Гриза́, зи́, ж. 1) Брань, ссора. Соловейків обминала, щоб тільки не було меж нами тієї гризи, тієї змажки та лайки. Левиц. Пов. 338. Там у їх гриза така завелася. Черк. у. 2) = Гризо́та = Гри́жа.
Гризани́на, ни, ж. Ссора, перебранка. Брати, як посварилися, то й досі іще між їми гризанина.
Гриза́чка, ки, ж. Репа. Brassica rapa L. Вх. Зн. 59.
Гризи́ще, ща, с. Ув. от гризь. Мил. М. 55.
