*Гризну́ти, ну́, не́ш, гл. Хватить зубами, укусить, куснуть. А як гризнула його собака, то вже він страх має. Крим.
Гризня́, ні́, ж. = Гриза́. Мир. Пов. II. 42. Остигло йому слухати жінчину гризню. Грин. II. 165.
Гризо́та, ти, ж. 1) = Гри́жа. Каменец. у. 2) Ссора. Соловейків обминала, щоб не було між нами тієї гризоти, тієї змажки та лайки. Левиц. ПЙО. I. 362.
Гри́зти, зу́, зе́ш, гл. 1) Грызть, кусать. Нехай коза іде билини гризти. Рудч. Ск. I. 46. Кістки гризти. Ном. № 8705. 2) Бранить, пилить. Так що-дня гризе мене, що хоч тікай з хати. Гри́зти го́лову. Распекать, бранить, пилить. Спускайся з гори тихіше вниз, щоб ніхто голови не гриз. Ном. Увійшов старий чогось у хату, а вони й почали гризти йому голову. Грин. II. 153. 3) Мучить, гнести, не давать покою. Совість не дає мені спокою: гризе мене і день, і ніч. Стор. Гризе мене одна думка. Г. Бар. 295. 4) Тереть, жать (ногу, об обуви). Коли б мі гриз чобіт, то б і не жаль, а то ходак та й ще не так. Ном. № 7350.
Гри́зтися, зу́ся, зе́шся, гл. 1) Кусаться, грызться. Де пси свої гризуться, там чужий не мішайся. Ном. № 9449. 2) Ссориться, браниться. Чоловіче-голубчику, не буду до віку з тобою гризтись. Рудч. Ск. II. 133.
Гризу́н, на́, м. Мертворожденный ребенок. Александров. у.
*Гризу́чий, ча, че. Едкий, острый. Вапна — гризуча, пальці погризла. Крим.
Гризу́чка, ки, ж. = Гриза́чка. Вх. Зн. 59.
I. Гризь! меж. Выражает грызение. Мнж. 26. Маня і справді, мов мишка, вхопила двома палюшками ядерце, мов та лапками, і гризь його! Сим. 210.
II. Гризь, зя, м. и зі, ж. 1) Ревматизм, ломота в суставах. Маркев. 91. Почне ломить руку або ногу, поки зробиться гризь. Мил. М. 53. У сього гризю дев'ять зубів. Мил. М. 55. 2) Пупочная грыжа. Мил. 31, 32, КС. 1893. VII. 80. Ув. Гризи́ще. Мил. М. 55; Грин. II. 43.
*Гризьки́й, а, е. Едкий. Він лається, кричить, а мені байдуже, а вона скаже одне гризьке слово, — тай уже мені не видержка. Крим.
Гризю́ка, ки, ж. Сварливый человек или женщина. Та годі вже тобі, гризюко, гризтись. Полт.
*Грима́к, ка́, м. = Гріма́к.
Гри́мати, маю, єш, гл. = Грі́мати.
Гри́матися, маюся, єшся, гл. Сердиться. Бог гримається. Ном. № 564.
Гри́мну́ти, ну, неш, гл. = Грі́мнути.
Гримота́ти, мочу́, чеш и гримоті́ти, чу́, ти́ш, гл. = Грімота́ти.
Гринджо́ли, джо́л, м. мн. = Ґринджо́ли.
Грип, па, м. Птица, гриф. На дереві грипенята, а грип, видно, полетів. Чуб. II. 327.
Гри́па, пи, 1) об. Неповоротливый человек, неуклюжая толстая женщина. Черк. у. Чуб. VII. 575. Така грипа; як іде, то й земля гуде. Новомоск. у. Ув. Гри́пище. Новомоск. у. *2) Ж. Грипп (медиц.). Сл. Нік.
Грипеня́, ня́ти, с. Птенец грифа. На дереві грипенята, а грип, видно, полетів. Чуб. II. 327.
Гри́пик, ка, м. Та часть скрипки, где привязаны струны, за подставкою. Новомоск. у.
*Гри́сти́, гл. См. Гребти́. Сл. Нік.
Грися́к, ка́, м. Хлеб из отрубей. Мужик та був дуже бідний, і в нього тільки може й було, шо єден хліб-грисяк. Грин. I. 71. См. Грис.
Грица́рня, ні, ж. = Глица́рня. Полт.
Гри́цик, ка, м. Род растения, стебли которого употребляются в пищу. Пішли дівчата по грицики на доли. Грин. I. 31.
Гри́цки, ків, м. мн. Раст. Circium canum. МВ. ЗЮЗО. I. 118.
*Гриць, ця, м. Название для простака среди подольских мещан.
Гри́ще, ща, с. Игрище, место для игры; праздничные забавы молодежи. Мил. 61. Вари, мати, вечеряти, я піду на грище: уже ж мені наскучило пребісяче днище. Грин. III. 647. На грищі співала. Греб. 398.
Грі́б, гро́бу, м. 1) Могила. Мет. 399. Знайшли батьків гріб і одкопали його аж до труни. Грин. II. 186. На тім гробі, де дурень був закопаний, виросла бугила. Рудч. Ск. I. 157. Зробили домо-
