Сторінка:Словник української мови. Том I. А-Ґ. 1927.pdf/76

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Бандурчи́на, ни, ж. = Бандурча́нка. Вх. Уг. 226.

Ба́ндурша, ші, ж. Содержательница публичного дома.

Бандуря́нка, ки, ж. = Бандурча́нка. Вх. Лем. 389.

Бандуря́та, ря́т, с. мн. Картофель. Вх. Уг. 226.

Бандю́ра, ри, ж. = Бака́й 1. = Баю́ра 1. Вх. Уг. 226. См. Банджю́р.

Банелю́ки, люк, ж. мн. Употр. в виражении: Банелю́ки плести́ — молоть вздор, городить чепуху. Ном. № 13029. Що ти мені банелюки плетеш? Фр. Пр. 21.

Ба́ник, ка, м. Род ватрушки. Вх. Уг. 226.

Бани́та, ти́, м. Изгнанник. Король мене банитою вигнанцем оголосив по Польщі і Вкраїні. К. Бай. 69.

Ба́нити, ню, ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була в березі, діжку банила. Лубен. у. Стала вона банити ложечки. Мнж. 32. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Мнж. 6. Банити рибу. МУЕ. I. 49. (Добруджа). 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. Харьк. у. *3) Ба́нити сорочки́. Стирать белье. Васильк. у. Неч.-Лев. 4) Бить (человека). Сусід Кіхоть із жінкою моєю… гм! гм! не вам кажучи, пані… а свою банить що-дня. Г. Барв. 334.

Ба́нитися, нюся, нишся, гл. Мыться, вымываться.

Банітува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Шельмовать, бранить последними словами. 2) Мучить. Лубен. у. 3) — ро́зумом = Баламу́тити 2. Желех.

Ба́нка, ки, ж. Гульден. Вх. Зн. 1. Вели́ка ба́нка. Десять гульденов. Шух. I. 85. Ум. Ба́ночка.

Банка́с, са, м. Железный с насечкой на верхнем конце шпень, вставляемый в одну из дыр столярного станка для того, чтобы удерживать им доску, когда ее строгает столяр. Слов. Д. Эварн.

Банке́т, ту, м. и пр. = Бенке́т и пр.

Банкру́т, та, м. Банкрот. Желех.

Банкру́тство, ва, с. Банкротство. Желех.

Банкрутува́ти, ту́ю, єш, гл. Банкротиться. Желех.

*Ба́нний, а, е. Купольный. Сл. Дубр.

Ба́нність, ности, ж. Печаль, грусть; тоска. Желех. Доки ми ся тай любили — втіхи та радости, а як ми ся залишили — жалю та банности. Гол.

Ба́нно, нар. Грустно, тоскливо, жаль чего. Гол. III. 215. Чуб. V. 280. Ні за чим мені так не банно, як за моєю кресанею. Федьк.

*Ба́нок и банк, нку, м. Банк. Сл. Дубр.

Ба́ночка, ки, ж. 1) Ум. от ба́нка. 2) То же, что и ба́нка 1, — 1 гульден в тех местностях, где вели́ка ба́нка = 10 гульд. Шух. I. 85.

Ба́нта, ти, ж. 1) Поперечное бревно между стропилами, перекладина. Kolb. I. 55. Кури сплять на бантах. Подольск. г. О животных: Піти́ на ба́нти — издохнуть. Кінь пійшов на ба́нта, т. е. содранная с коня шкура повешена на ба́нтах. Ном. № 14023. 2) Мн. Ба́нти = Вергуни́. Сим. 192.

Ба́нтина, ни, ж. = Ба́нта 1. Стріха держить на кроквах, зв'язаних знизу бантинами. МУЕ. I. 88. (Черниг.). *Брус поперечный. Ком.

Банти́ня, ня, с. = Ба́нта 1. Шух. I. 91.

Бантува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Безпокоить; толкать. Вх. Зн. 1. 2) Уничтожать. Вх. Лем. 389.

*Банува́ння, ня, ср. Грусть, тоска, печаль. Сл. Дубр.

Банува́ти, ну́ю, єш, гл. 1) Тужить, жалеть. ЕЗ. V. 97. Не дуже за ним банували і швидко забули про него. ЕЗ. V. 194. Не бануй, мамко, за мнов, не беру вшитко з собов. Гол. IV. 406. Ци не будеш, моя рибко, за мнов банувати? Гол. III. 116. 2) Банува́ти на о́чі — болеть глазами. Брацл. у.

Ба́нуш, ша, м. 1) Суп говяжий. Шух. I. 215. 2) Кушанье: кукурузная мука, смешанная со сметаной и сваренная. Шух. I. 140.

Ба́нуша, ші, ж. = Яє́шня. ЕЗ. V. 43.

Ба́нька, ки, ж. 1) Ум. от ба́ня 1. А на нашій церковці що за банька хороша! 2) Шар. Місяць має вид опуклий, се б то як банька. Дещо. 3) Стеклянный шар для глажения (вместо утюга).