Сторінка:Словник української мови. Том I. А-Ґ. 1927.pdf/77

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

См. Га́ло. 4) Глиняный или стеклянный узкогорлый сосуд. Киев. Банька на олій. Шух. I. 264, 270. 5) Пузырь водяной. Чоловік на світі, як банька на воді. Ном. № 8260. 6) Белок глаза. Константиногр. у. Хрусталик глаза (у вола). Рудч. Чп. 254. 7) Мн. Баньки́. Выпученные глаза. Греб. 373. Чого ви, братця, так баньки повитріщали? Греб. Баньки вивалив, мов баран. О. 1861. XI. Кух. 34. Коли б мені не засліпило так тею горілкою баньок, то може б я і втрапив додому. Грин. II. 179. *8) Глазища, буркала, зенки. Чого це ти баньки вилупив? Звениг. у. Ефр.

Банька́тий, а, е. Имеющий глаза на выкате, пучеглазый. Стор. МПр. 156. См. Балуха́тий. *2) Глазастый. Оце яка дівка баньката. Звениг. у. Ефр.

Банька́ч, ча́, м. Человек, имеющий глаза на-выкате, пучеглазый. Шейк.

*Банькува́тий, а, е. = Банька́тий. І так він мені своїми банькуватими очима діймає. Кониск.

*Банюва́тий, а, е. Куполообразный. Сл. Тутк.

Баню́р, ра, м. 1) = Баню́ра = Баю́ра 1. Вх. Лем. 390. 2) Глубоко размытое место в речном берегу. Вх. Уг. 238.

Баню́ра, ри, ж. = Баю́ра 1. Вх. Лем. 390.

Ба́ня, ні, ж. 1) Купол на церкви, вообще на строении. Сим. 17. На самому шпилечку стоїть, як лялечка, біла церковця і неначе хитається, сяючи золотим хрестом і банями. Мир. Пов. I. 166. Ой не видно його дому, тільки видно баню. Мет. 6. 2) Солеварня, солеварный завод. Шух. I. 16. Ой чумаче, де ти йдеш?.. на баню по кримку йду. Гол. I. 177. 3) Минеральный целебный источник. Вх. Лем. 390. *4) Баня. В суботу пішов до бані. Крим. Ум. Ба́нька.

Баня́к, ка́, м. Чугунный котел, металлический горшок. Волын. г. Баняк розбився і вода вилялася. Гн. II. 92.

Бар, ру, м. Мокрое место между холмами. Вх. Зн. I.

Бараба́н, ну, м. Барабан. ЗОЮР. I. 114. Чуб. I. 219; V. 151. В барабани вибивають. Драг. 198.

Бараба́нити, ню, ниш, гл. Барабанить.

Бараба́нський, а, е. Принадлежащий, относящийся к барабану. Употребл., кажется, только как брань в выражении: Шку́ра бараба́нська — потаскуха, публичная женщина и вообще скверная женщина.

Бараба́нчик, ка, м. Барабанщик. Ой іде, іде барабанчик, путкувками креше. Гол. I. 309.

Бараболі́нник, ка, м. Пирог с картофелем. МУЕ. I. 102.

Барабо́линня, ня, с. соб. Стебли картофеля. Правобереж.

Барабо́лисько, ка, с. Место, где рос картофель. Вн. Зн. 1.

Барабо́ля, лі, ж. = Карто́пля. Вх. Пч. I. 13. ЗЮЗО. I. 137. Наварила бараболі. Чуб. V. 3. Ум. Барабо́лька. Грин. III. 517.

Барабо́сити, шу, сиш, гл. 1) Болтать, балагурить, калякать. Лохв. у. 2) Бить ладонями по спине в игре в ярки́. Ив. 34.

Бара́н, на́, м. 1) Баран, самец овцы. Вас. 197. Чуб. I. 129. Овечку стрижуть, а баран дріжить. Посл. 2) Название вола с загнутыми назад рогами. КС. 1898. VII. 44. 3) Род игры в мяч. КС. 1887. VI. 462. 4) Седьмая фигура при игре в мяч, называемой сті́нка. КС. 1887. VI. 462. 5) Цилиндр в вороте, барабан, на который наматывается канат. Лубен. у. МУЕ. I. 45. 6) Пенистая волна, вздымающаяся в узком месте реки. Вх. Пч. II. 25. 7) Кудреватые гребни наметенного снега. Вітер рве й перекидає сніг через оселю; а не димарі повикручувало такі кудлаті барани… Мир. Пов. I. 113. Ум. Баране́ць, бара́нчик. Ув. Барани́ще. *Бара́н-буц. Детская игра. Шутливо приговаривают к детям, подражая барану́, ударяющему лбом.

Баране́ць, нця́, м. 1) Ум. от бара́н. Небольшой баран. Рудч. Ск. II. 129. Вас. 197. Понесла на посвяченіе паску, баранця печеного. Кв. Чи всі вівці покотилися, чи баранці породилися? Чуб. III. 454. 2) Колодка, на которую навивается веревка в плотницком инструменте, называемом шнур. Черниг. 3) Железная палочка у удил, застегивающаяся в колечко от уздечки. Миуск. окр. 4) Бекас. Полт. Вх. Пч. II. 14. См. Вівча́рик 3, барано́к, бара́нчик. 5)