мій! — выражение удивления: боже мой! батюшка мой! Яких то цвітів там не було! батечку мій, та й годі! Кв. Часто во мн. ч. Ба́течки! Батюшки! А худоби-худоби, так батечки! свій хутір, лісок, винничка, млинок. Кв.
Батівня́, ні́, ж. = Бато́ва́ 1. (Хан) з батівнею втіка проклятий. К. (Правда, 1868, 320).
Баті́г, тога́, м. 1) Кнут, плеть. Хвисьнув батогом по конях сухих, як тріска. Левиц. Пов. 98. 2) Рычаг в ступе для толчения пшена, на который надавливают ногой. Черк. у. 3) Раст. Scorzonera rosea. Лв. 101. 4) Мн. Батоги́. а) Стелющиеся стебли, усы у огурцов, дынь. Кавуни дуже далеко погнали батоги. Золотон. у. б) Раст. Chondrilla juncea L. ЗЮЗО. I. 116. 5) Петро́ві батоги́. Раст. а) Cichorium Intybus L. Анн. 98. Мил. М. 38. б) Cichorium officinale. Мил. М. 93. Ум. Батіжо́к. Ув. Батожи́ще.
Батіжо́к, жка́, м. 1) Ум. от баті́г. 2) Батіжки́ св. Іва́на = Петро́ві батоги́. Вх. Пч. I. 9.
Ба́тіночко, ка, м. = Ба́тенько. Батіночку рідненький, матіночко, моя голубочко! рятуйте! Кв.
Бато́ва́, ви, ж. 1) Запорожский обоз вьючных лошадей. 2) Отряд, партия. Аж онде яка батова од шинку йде. Канев. у. 3) Несколько пар волов цугом. Черк. у.
Батови́й, а, е. Вьючный. Науючить усяким добром батових коней. Вас. 210.
Бато́жжя, жя́, с. соб. Кнуты, плети. Було ні за що батожжям одшкварить. Рудч. Ск. II. 204. Діжа, діжа! треба тобі віхтя та ножа, а хазяйці батожжа! Грин. I. 77.
Батожи́льно, на, с. = Пу́жално. Желех.
Батожи́стий, а, е. О стелющемся, вьющемся растении: с длинными стеблями. Батожиста квасоля. Рк. Левиц.
Батожи́сько, ка, с. = Батожи́льно. Вх. Лем. 390.
Бато́жи́ти, жу, жиш, гл. Бить кнутом.
Батожи́ще, ща, с. Ув. от баті́г.
Ба́тонько, ка, м. = Ба́тенько. В дат. пад. употребл. иногда форма женск. склон. ба́тоньці. Дайте, слуги, то батонці знати. Чуб. I. 174.
Батошки́. мн. Раст. Scabiosa arvensis. Лв. 101. См. Більмачо́к.
Батува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Связывать поводьями лошадей. Аф. 2) Резать большими кусками. Сідайте, дружечки!.. а ти, старосто, їм батуй. Кв. *3) Кромсать. Мало не півхліба собі батує. Звен. у. Ефр.
Бату́га, ги, ж. = Батю́га = Бату́ра. Аф. 295.
Бату́ньо, ня, м. Ум. от ба́тько.
Бату́ра, ри, ж. Большой кнут, кнутище, плеть. Звелів кучерові стьобонути цигана батурою. Чуб. II. 583. Убивав ти мене та й батурою, називав ти мене волоцюгою. Нп.
Бату́ринка, ки, ж. Род верхней женской одежды (по батуринскому образцу). О. 1862. VIII. 33. Юпки батуринки з Чернігова перейшли у Конотіп. О. 1862. VIII. 34.
Батурме́н, на, м. = Бату́ра. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Бату́сьо, ся, м. Ум. от ба́тько.
Ба́тьків, кова, ве. Отцовский, отчий. Батьковії роскошеньки поминулися. Мет. 139. Ба́тьків син. Порядочный сын порядочного отца, любимчик отца.
Ба́тьківський, а, е. = Ба́тьків. Приблудився к батьківському двору. Чуб. I. 174. Ба́тьківські. Ноги. Говорит в насмешку: Приїхав ба́тьківськими (кіньми), т. е. теми, которые получил от отца = ногами. Батько приїхав тройкою коней і бричка. — Хиба батьківськими? сміється дядько. Грин. I. 115.
Батьківщи́на, ни, ж. 1) Наследство от отца. Попропивав усю батьківщину. Кв. Нам ба́тьківщини не діли́ти. Нам не из-за чего ссориться. Ном. № 3313. 2) Родовое имущество. Переносно: наследие от предков. ЗОЮР. I. 80. Гине слава, батьківщина. Шевч. *3) Отечество, родина. Ефр.
Ба́тько, ка, м. 1) Отец. Єсть у мене батько і рідная мати. Мет. 94. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. Мет. 12. Ба́тько-ма́ти. Родители. Жила я в батька-матері. МВ. II. 33. Не при батькові-матері зросла, живу у чужій сем'ї. МВ. II. 105. *2) Мн. Батьки́, ків. Родители. Як помер її чоловік, вона
