знов повернулася до своїх батьків. Крим. Голова́тий ба́тько. Отец на свадьбе. Маркев. 101, 108. Грин. III. 451, 454. Вечерни́шний ба́тько. Хозяин хаты, в которой бывают вечерни́ці. Грин. I. 285. Бреха́ли тво́го ба́тька до́чки (сини́). Ты врешь. По ба́тькові. По отчеству. Уман. у. В ба́тька ла́яти. Бранить, задевая бранью отца, напр.: біс твоєму батькові! 3) Употребл. как почтительное приветствие пожилому человеку. Добре єси, мій кобзарю, добре, батьку, робиш. Шевч. Ум. Ба́тьо, бату́сь, бату́ньо, бату́сьо, ба́тенько, ба́течко, ба́тонько.
Батькува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Бранить, задевать бранью отца. Вона як подивилась, давай його батькувати: «Ти, каже, сякий-такий сину!..». Рудч. Ск. II. 7. 2) Быть отцом. Мил. 210. Быть посаженным отцом. 3) Быть начальником; действовать в качестве отца. Батьку козацький, славний лицаре! Доки тобі тута пустувати? Час пора йти на Вкраїну батькувати… ЗОЮР. I. 320.
Батю́га, ги, ж. = Бату́ра. Св. Л. 51. Що впраде нитку, — то то на калитку. Що впраде другу, — то то на батюгу. Шейк.
Ба́тюшечка, ки, м. Ум. от ба́тюшка.
Ба́тюшка, ки, м. Священник, батюшка. Ум. Ба́тюшечка.
Ба́тющин, на, не. Священничий, батюшкин. Батющин двір. Левиц. I. 446.
Ба́тя, ті, м. Ум. и ласк. от ба́тько. Батя, батюшка. Гей Богдане Хмельницький, батю наш, Зінов Богдане чигиринський. Дума.
Бау́с, са, м. = Ус. Вх. Лем. 390.
Бауса́тий, а, е = Уса́тий. Вх. Лем. 390.
Бах! меж. Звукоподражание падению, выстрелу. Летів птах, на воду бах. Ном., стр. 292, № 63.
Ба́хати, хаю, єш, гл. = Баба́хати.
Бахма́т, та, м. Верховой конь (боевой?) К. Бай. 20. Сідайте на свої бахмати довгогриві і їдьте назирцем за Магометом. К. МХ. 23.
Бахма́тий, а, е. Мешковатый, отдувающийся (об одежде). Уман. у.
Бахму́тка, ки, ж. Поваренная соль, добывающаяся в копях Бахмутского уезда. Маркев. 162. Пиріг завдовжки із аршин і соли кримки і бахмутки. Котл. Ен. IV. 27.
Ба́хнути, ну, неш, гл. Одн. в. от ба́хати. Зараз з пицтоля вола і бахне. Мнж. 133.
Ба́хта, ти, ж. = Ба́шта. Як поїхав та пан Нечаєнко та од бахти до бахти. Мет. 404.
Бахтарма́, ми́, ж. Изнанка кожи.
Бахта́ти, таю, єш, гл. Буйно рости. Подольск. г.
Ба́хур, ра и ба́хурь, ря, м. 1) Волокита, ловелас, развратник. Котл. Ен. I. 36. Квартал був цілий волоцюг, моргух, мандрьох, ярижниць, п'яниць і бахурів на цілий плуг. Котл. Ен. 2) = Байстрю́к. Шух. I. 32. 3) Мальчуган, ребенок. Желех. 4) Еврейский ребенок. Ти не будеш, я не буду, а хто ж буде пити? А хто ж буде на жидівські бахурі робити? Грин. III. 205.
Ба́хурка, ки, ж. Развратница.
Бахурня́, ні, ж. соб. Дети, детвора, ребятишки. Бахурня єго в школах. Гн. II. 28.
Бахурува́ти, ру́ю, єш, гл. Прелюбодействовать. З другими бахурують, свої ж жінки нехай горюють. Котл. Ен. II. 28.
Бахурува́тий, а, е. Охотник до чужих жен, ловелас. Черк. у.
Бахурча́, ча́ти, с. = Ба́хур 2, 3.
Ба́хурь. См. Ба́хур.
Бахусува́тий, а, е. Имеющий следы пьянства. На виразнім хоть і бахусуватім виду його зажевріла обида. К. Хп. 24.
*Ба́ц, ца́, м. Старший овечий пастух. Питає бац із середини. Франко.
Ба́цькати, каю, єш, гл. Толкать, тыкать. Желех.
Ба́цькатися, каюся, єшся, гл. Сталкиваться рогами. Бацкают ся барани. Вх. Уг. 227.
Бацьку́н, на, м. Прозвище белорусса. Ном. № 743.
Ба́цьнути, ну, неш, гл. Ударить, упасть с шумом. Бацне астрябік на воробля. Вх. Уг. 227.
*Бач! межд. Вишь! Смотри! Сл. Нік.
*Ба́чення, ня, ср. Зрение. Сл. Дубр.
