Ба́чити, чу, чиш, гл. 1) Видеть. За дрібними слізоньками світонька не бачу. Метл. 21. Бач! Вишь, вот. Бач, який добрий! Ми всі, як бач, народ хрещений. Котл. Ен. I. 16. 2) Думать, полагать. Угор.
Ба́читися, чуся, чишся, гл. Видеться, встречаться. Бо вже ж мені та з милим не бачитися. Чуб. Ба́читься, сокр. ба́чця. Кажется, кажись, как видно. От мерщій і одвернуться одно од другого і, бачиться, й не дивляться. Кв. Ой, бачиться, не журуся, в тугу не вдаюся, а як вийду за ворота, — од вітру валюся. Чуб. V. 211. *Пам'ятали, бачиться, стару пословицю. Лепкий. Світ, бачця, широкий, та нема де прихилитись в світі одиноким. Шевч. 75.
Бачко́, ка́, м. Имя собаки. Дві собаки: чуйко і бачко. Чуб. II. 154.
Ба́чний, а, е. Предусмотрительный. Догадався бачний дяк, — вікном утікає. Гол. III. 476. См. Оба́чний.
Ба́чність, ности, ж. Предусмотрительность. До права треба мати два мішки: один грошей, а другий бачности. Ном. № 11446. Ма́ти на ба́чності. Иметь в виду. Ма́тися на ба́чності. Быть на-стороже, быть осторожным. См. Оба́чність.
Ба́чно, нар. Предусмотрительно.
Бачу́чий, а, е. Зоркий, имеющий острое зрение. Лисиця — то бачуча вража! одразу побачить, де сидиш. Канев. у. Набріхано про дівку, що вона підсліпа, а вона дуже бачуча. Грин. I. 126. Бачучі очі. Константиногр. у.
Бачу́щий, а, е = Бачу́чий. Дай, боже, щоб дитина була бачуща, видюща і пам'ятуща, зірка і швидка. Мил. 27.
Ба́чця. См. Ба́читися.
I. Баша́, ші́, м. 1) Паша. Баша турецький басурманський, недовірок християнський. Дума. Ум. Баше́нько. Ой миленька, миленька, відсунься від башенька. АД. I. 164. 2) Опьяняющий напиток из молотого проса. Лебед. у. *Буза.
II. Баша́, ша́ти, с. Сын паши, молодой паша. По Чорному морю молоде паня, турецьке баша, галярою гуляє… І до дівки Санджаківни прибувало. КС. 1882. Хп. 505.
Баше́нько, ка, м. Ум. от баша́ 1.
Башмарма́к, ка, м. Род трезубых с плоскими зубьями граблей, которыми при молотьбе отделяется солома от зерна. Мнж. 176.
Ба́шта, ти, ж. 1) Башня. Лукаш. 110. Змурував високу башту. Грин. I. 128. Михайлик — лицарь був, да як зійшов на башту, да пустив з лука стрілу. ЗОЮР. I. 3. 2) Старая толстая ель. Шух. I. 177. Ум. Ба́штонька, ба́шточка.
Башта́н, на, м. 1) Бакша. Як уродив же той баштан! То кавуняччя оттаке, а дині оттакі!… Рудч. Ск. II. 9. 2) Род игры. О. 1861. XI. Св. 37. Ум. Башта́нчик.
Баштани́ще, ща, с. Поле, бывшее под бакшей.
Башта́нний, а, е. 1) Принадлежащий, относящийся к бакше. 2) Башта́нний дід. а) = Башта́нник 2. б) Чучело на бакше для отпугивания птиц.
Башта́нник, ка, м. 1) Хозяин бакши. Рудч. Ск. II. 11. Старший брат пішов служити до молодого заможного хазяїна баштанника. МВ. III. 103. 2) Сторож при бакше. 3) Баштанни́к. Бор из старых толстых елей. Шух. I. 177. См. Ба́шта 2.
Башта́нниця, ці, ж. 1) Хозяйка бакши. 2) Работница при бакше.
Башта́новий, а, е. = Башта́нний.
Башта́нчик, ка, м. Ум. от башта́н.
Башто́ви́й, а, е. 1) Башенный. Аф. 295. Баштова гармата. 2) Употребл. как сущ.: сторож на башне.
Ба́штонька, ба́шточка, ки, ж. Ум. от ба́шта.
Баю́ра, ри, ж. 1) Большая, глубокая лужа. Там у лісі такі баюри, що й маточини покрива. Аф. Їде школяр на сухе, мужик у баюрі. Рудан. I. 113. Перевези мене, чоловіче, без баюру. О. 1862. IX. 35. 2) Ямка в земляном полу. В хаті… усюди баюри під ногами, — уже й не зазнать, коли долівку мазано. Г. Барв. 31. Ув. Баю́рище.
Баю́ристий, а, е. О дороге: обильный лужами, грязный. Баюриста дорога.
Баю́рище, ща. Ув. от баю́ра.
Баю́с, са, м. = Бау́с. Вх. Лем. 390.
Баюса́тий, а, е. = Бауса́тий. Вх. Лем. 390.
