Домога́тися, га́юся, єшся, сов. в. домогти́ся, жу́ся, жешся, гл. Требовать, добиваться, добиться, настойчиво просить. Поки було доможемось молока у пана або тарані, то краще сами собі купимо. Лебедин. у.
*Домогоспо́дар, ря, м. Домохозяин. Сл. Нік.
*Домогосподи́ня, ні, ж. Домохозяйка. Сл. Нік.
Домодержа́вець, вця, м. Домовладелец, домохозяин. Сьому домодержавцю хазяїну і хазяйці подай, боже, на многа літа! Мет. 395.
Домоли́ти, лю́, лиш, гл. Умолить. Не домолив його: хоче таки правити довг.
Домоли́тися, лю́ся, лишся, гл. Домолиться. Та вже вдова богу домолилася: синів поженила і дочок заміж пооддавала. Мет. 349.
Домоло́ти. См. Доме́лювати.
Домоло́чувати, чую, єш, сов. в. домолоти́ти, чу́, тиш, гл. Домолачивать, домолотить. (Просо) на дворі домолочують. Грин. III. 509.
Домонта́рство, ва, с. Сидение дома, хозяйничанье дома. Краще… було Грицькові домонтарство з любим його подружжям. Г. Барв. 146.
Домонта́рь, ря́, м. Домосед. Будуть мене козаки за хліб, за сіль поважати, тільки будуть мене, мати, на підпитку гречкосієм, домонтарем величати. Дума.
*Домоправи́тель, ля, м. Управляющий домом. Сл. Нік.
*Домоправлі́ння, ня, с. Домоуправление. Сл. Нік.
*Доморо́б, ба, м. Кустарь. Сл. Нік.
Доморо́бний, а, е. Домашнего изделия.
*Доморо́бництво и доморо́бство, ва, с. Кустарный промысел. Сл. Нік.
Доморо́слий, а, е. Доморощенный, дома выросший. НВолын. у. Простий собі був (півень), доморослий. Сим. 211. Та се моя кобила, навіть усі скажуть, шо вона доморосла, а не купована. Киев. у.
Доморя́дник, ка, м. = Доморя́дця. Посл. Кор. 1. IV. 1.
Доморя́дця, ці, м. Домоправитель.
Домости́ти, ся. См. Домо́щувати, ся.
Домотка́ний, а, е. Домашнего тканья. Сим. 227. Домоткане полотно.
*Домо́тувати, тую, єш, сов. в. домота́ти, та́ю, єш, гл. Доматывать, домотать. Сл. Нік.
Домоту́р, ра, м. = Домонта́рь. Будуть мене пани й козаки на підпитку зневажати, полежієм, домотуром, гречкосієм узивати. Мет. 415.
*'Домоу́стрій, рою, м. Домоустройство. Сл. Нік.
Домо́чок, чка, м. Ум. от дім.
Домо́чувати, чую, єш, сов. в. домочи́ти, чу́, чиш, гл. Домачивать, домочить. Своїх конопель домочу та й вам трохи поможу. Славяносерб. у.
Домо́щувати, щую, єш, сов. в. домости́ти, щу́, стиш, гл. Домащивать, домостить.
Домо́щуватися, щуюся, єшся, сов. в. домости́тися, щу́ся, стишся, гл. Домащиваться, домоститься.
Домува́ння, ня, с. Пребывание дома, *домоседство. Сл. Нік.
Домува́ти, му́ю, єш, гл. 1) Быть, находиться дома. Наша пані домує, вечеряти готує. Чуб. III. 235. 2) Домоседничать, сидеть дома. Годі вам, панове-молодці, домувати! ідіте зо мною на Черкень-долину гуляти. Макс. (1819), 82.
Домува́тися, му́юся, єшся, гл. = Домува́ти в 1-м знач. Сини в його чумакують, а старий домується собі. Харьк.
Домудро́вуватися, вуюся, вуєшся, сов. в. домудрува́тися, дру́юся, єшся, гл. Додуматься до чего-либо, выдумать. Хитрий жидок мудрував та й домудрувався. Рудан. I. 63.
*Домуро́ваний, а, е. Достроенный (из камня). Чи вже домурована ваша церква? Васильк. у.
Домуро́вувати, вую, єш, сов. в. домурува́ти, ру́ю, єш, гл. Достраивать, достроить каменную постройку.
Домуро́вуватися, ро́вуюся, єшся, сов. в. домурува́тися, ру́юся, єшся, гл. 1) Достраивать, достроить до чего. 2) Быть достраиваемым, достроенным.
Домча́ти, чу́, чи́ш, гл. Домчать, быстро довезти, донести. Кінь як поніс, як поніс, — домчав. Мнж. 35.
