кти́, вчу́, че́ш, гл. Доталкивать, дотолочь.
Дотовка́тися, ка́юся, єшся, сов. в. дотовкти́ся, вчу́ся, че́шся, гл. 1) Доталкиваться, дотолочься. 2) Довозиться.
До́товп, пу, м. Доступ. До́товпу нема́є. За теснотой, давкой нельзя протиснуться, пробраться. Черк. у. А далі, далі, спасибі людям, як розвередувались та розібрались добре та пустили на всі заставки, так і дотовпу нема в пеклі. Кв. II. 187.
Дото́вплювання, ня, с. Дотискивание.
Дото́вплюватися, лююся, єшся, сов. в. дото́впитися, плюся, пишся, гл. Протискиваться, протиснуться, пробираться, пробраться. Дивіться на його сьогодня, бо завтра не дотовпитесь. Ном. № 9238.
Дотовпля́тися, ля́юся, єшся, гл. = Дото́вплюватися.
Дото́плювати, люю, єш, сов. в. дотопи́ти, плю́, пиш, гл. 1) Оканчивать, окончить расплавку чего на огне. 2) — піч. Оканчивать, окончить топить в печке.
Дото́плюватися, лююся, єшся, сов. в. дотопи́тися, плю́ся, пишся, гл. 1) Оканчиваться, окончиться (о расплавке). 2) Дотапливаться, дотопиться (в печи).
Дотопля́ти, ля́ю, єш, сов. в. дотопи́ти, плю́, пиш, гл. = Дото́плювати.
Дотопля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. дотопи́тися, плю́ся, пишся, гл. = Дото́плюватися.
Доторгува́ти, гу́ю, єш, гл. Доторговать, окончить торговлю.
Доторгува́тися, гу́юся, єшся, гл. 1) Доторговаться. Доторгувався, що вже ні краму, ні грошей нема. Харьк. 2) Сторговаться.
*До́торк, ку, м. Прикосновение. Желех.
*Доторка́ння, ня, с. Касательство, прикосновенность. Він до цієї справи ніякого доторкання не має. Крим.
Доторка́ти, ка́ю, єш, сов. в. доторкну́ти, ну́, не́ш, гл. = Доторка́тися. Перенесу ключі не побрязкаючи, пробужу милого не доторкаючи. Мет. 26.
Доторка́тися, ка́юся, єшся, сов. в. доторкну́тися, ну́ся, не́шся, гл. — чо́го, до чо́го. Дотрагиваться, дотронуться, касаться, коснуться, прикасаться, прикоснуться. Колесо бурчить і льоду не доторкається. Св. Л. 40. Ходи тихо, як лин по дну, що ні до кого не доторкається. Ном. № 3285. Кінь його несе повище комишу, так що до землі не доторкається. Рудч. Ск. I. 107. Я й не доторкнуся до тебе. МВ. I. 30.
*Дото́ркнення, ня, с. Соприкосновение. Сл. Дубр.
Дото́ркуватися, куюся, єшся, гл. = Доторка́тися. Левиц. Пов. 433.
Дото́чка, ки, ж. Кусок чего-либо (ткани, веревки, доски и пр.), прибавляемый для удлинения. Рк. Левиц.
Дото́чувати, чую, єш, сов. в. доточи́ти, чу́, чиш, гл. 1) Дотачивать, доточить (о жидкости), доцедить. 2) Прибавлять, прибавить, увеличивать, увеличить. Чим бог світлость доточив? — Огнем. Ном. № 403. Як почав я лізти і короткий мотузок не сягав аж до землі, то я візьму вгорі урву, а внизу доточу. Чуб. I. 215.
Дото́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. доточи́тися, чу́ся, чишся, гл. 1) Дотачиваться, доточиться (о жидкости). 2) Прибавляться, прибавиться.
Дотри́мувати, мую, єш, сов. в. дотрима́ти, ма́ю, єш, гл. Додерживать, додержать. — сло́ва. Сдерживать, сдержать слово. Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримає. Ном. № 4520. Перестань, милий, долі нарікати, старайся тілько слова дотримати. Гол. I. 344.
*Дотруха́ти, ха́ю, єш, гл. Догнивать. Під млином дотрухає якийсь окоренок. Л. Янов.
Дотуля́ти, ля́ю, єш, сов. в. дотули́ти, лю́, лиш, гл. Приставлять, приставить.
Дотуля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. дотули́тися, лю́ся, лишся, гл. 1) Прижиматься, прижаться, касаться, коснуться. А я дуба перескочу, що й не дотулюся. Грин. III. 210. *2) Прикасаться, прикоснуться, примыкать, примкнуть. Обчеські инбари стояли
