Жи́жель, лю, м. = Же́жель. Я буду в кибиточці, а він на жижелі.
Жи́жка, ки, ж. 1) Ум. от жи́жа. 2) *(Мн. ч. жижки́, р. жижо́к). Подколенок, поджилка. Як глянув на неї дід, то аж жижки в його затрусились. Стор. I. 101. Аж жижки дріжать. Ном. № 5040. В обох підківки забряжчали, жижки до танців задріжали. Котл. Ен. I. 20. Креса́ти в жи́жку. Танцуя пяткою касаться икры. Ном. № 14133. 3) Раст. = Жи́гавка. ЗЮЗО. I. 140.
Жи́жкати, каю, єш, гл. Жить, существовать. Не довго вже мені жижкати, не сьогодня — завтра смерть. Черк. у.
Жижки́й, а́, е́. Жгучий. І на жижку кропиву мороз буває. Ном. № 3825.
Жи́жло, ла, с. 1) = Жига́ло 2. 2) Палка, которой мешают солому, когда смалят кабана.
Жижу́ха, хи, ж. = Жерелу́ха.
Жи́зний, а, е. 1) Жизненный. 2) Плодородный, плодоносный. Жеби земля була жизная, і збожа великий достаток родила. А де очерети, там люде сідали, а де жизні поля — москалі стояли. Гол. I. 27.
Жи́зність, ности, ж. 1) Жизнь, жизненность. Не попустимо ляхові Польщі, поки нашої жизности. Мет. 400. Мені казав чоловік, що в цім году буде кінець жизности, а як инакше сказать — страшний суд. Грин. Из уст, 205. 2) Плодородность, плодоносность.
Жизнь, ні, ж. 1) Жизнь. Ой, боже, боже! яка моя жизнь тяжка! Мил. 223. 2) = Життя́. Хто ляшка рубатиме, той козацьку жизнь знатиме. Ном.
*Жи́зня, ні, ж. = Життя́. Херс. Нік.
Жизняни́й, а́, е́. Жизненный. Се воля жизняних непохибних законів, що сила силою із віка в вік була. К. Дз. 177.
Жи́ла, ли, ж. 1) Жила, кровеносный сосуд. Будьмо живі, щоб з наших ворогів повитягало жили. Ном. № 11580. Жи́ла ки́дається. Бьется пульс. Береться лікарь за руку, — ото дивиться, чи ще кидається жила. Полт. г. 2) Сухожилие. Нап'ясти́ жи́ли. Понатужиться. Троянці нап'яли всі жили та вмиг пролом і заложили. Котл. Ен. 3) Жила минеральная, жила воды подземная. В землі вода тече по жилах, як в чоловікові тече кров. Дещо, 80. 4) Стяжательный человек, скряга. Ум. Жи́лка, жи́лонька, жи́лочка. Жінка як жилка: коли схоч — потягнеш. Ном. Усяка жилочка неначе слухає, а він сердешний і дух притаїв. Кв.
Жи́лавий, а, е. 1) Жилистый, мускулистый. Жилава рука. Левиц. I. 302. 2) Твердый, жесткий. Жилавий хліб. Жи́лавий ти́ждень. Первая неделя великого поста. — понеді́лок. Первый день великого поста. Драг. 22.
Жи́лавіти, вію, єш, гл. Делаться тугим, жестким, жилистым. Желех.
Жилба́, би, ж. Житье. Добра жилба, коли сварки нема. Ном. № 3277. Ум. Жилбо́нька.
Жиле́тка, ки, ж. Жилет. Ковнір по уші, жилетку надув (джиджулиться). Ном. № 11177.
Жили́ще, ща, с. Место жительства. Ото гайдамаки узяли того багатиря і понесли на своє жилище. Рудч. Ск. II. 147.
Жилля́, ля́, с. Заселенное место, место, занятое поселением. У полі дорога добра ще, а як по жиллю, то не добре. Волч. у.
Жилля́р, ра́, м. Крестьянин-земледелец, не имеющий земли, бобыль. Угор.
Жилля́рити, рю, риш, гл. Жить в чужом доме. Угор.
Жи́лний, а, е. См. Жи́лавий. В жилний четвер купаються від чорної хороби. Ном. № 8407. См. Жи́лник.
Жи́лник, ка, м. Первый понедельник великого поста. Як прийде жилник, то не мине й винник. Волын. г. См. Жи́лавий, жи́лний.
Жило́, ла́, с. = Жало́.
*Жилови́й, а́, е́. Обитаемый, годный для жилья. Сл. Яворн.
Жи́луватий, а, е = Жи́лавий 1. Н.-Волын. у.
*Жи́льний, а, е = Жи́лавий 2. Якось жильним четвергом чи то середою, забив мужик кабана. Руданск.
Жи́лявий, жи́ляний, а, е = Жи́лавий.
Жи́ляник, ка, м. Пресный корж из ржаной муки; пекут в первый поне-
