4) Предупреждать, предупредить. 5) Набегать, набежать, нападать, напасть (на кого). Як на чайках забігали на тих лютих ворогів. Грин. III. 609. 6) Заставать, застать. Я не забіг уже запорожців. (Слова старика при упоминании о запорожцах). Стрижевск. 7) Най ті язи́к не забіга́є. Не говори глупостей. Вх. Зн. 17.
Забі́гатися, гаюся, єшся, гл. Запыхаться от бегания. Забігався, ледве дише. Харьк.
Забі́глий, а, е. Забежавший. Забіглі душі (з України за Дунай). КС. 1883. IV. 770.
Забі́гматися, маюся, єшся, гл. Забожиться, употребляя выражение: «Бігме». Вх. Зн. 21.
Забі́гти. См. Забіга́ти.
Забіди́ти, джу́, ди́ш, гл. Нанести ущерб, обидеть материально. Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того. Екат. у.
Забі́дкатися, каюся, єшся, гл. Начать жаловаться на свое положение.
Забідні́ти, ні́ю, єш, гл. Обеднеть. Буває, що бідний забагатіє, а багатий забідніє.
*Забідува́ти, дую, єш, гл. Забедствовать, обеднеть.
Забіжни́й, а́, е́. Забіжне́ крило́ (у не́воді). Нижнее крыло невода. Вас. 187.
Забі́й, бо́ю, м. 1) Убой, убиение. Бий його́ до забо́ю. Бей его до смерти. Як у забі́й би́ти. Делать что-либо не переставая, беспрестанно. Як у забі́й б'є мороз (день у день). Ном. № 683. Жалілися на проклятущий мороз, що як у забій забив — день у день. Мир. ХРВ. 283. Перепели хававкали та як у забій били. Мир. ХРВ. 40. 2) *Яма, рытвина, забой. Сл. Нік. Великі забої були на шляху. Екатер. *3) Конец каменноугольной штольни. С. Черкас. *4) Рана на ноге у лошади, когда она «засекает» ногу об ногу. В. Королів.
*Забі́йник, ка, м. 1) Убийца. 2) Забойщик. Сл. Дубр.
Забі́йниця, ці, ж. Снаряд для убивания хорька. НВолын. у.
Забійня́, ні́, ж. 1) У колесников при гнутьи ободов: столб возле пенька́, — между ним и пенько́м закладывается комлевая часть обода при его загибании вокруг пенька́. Вас. 147. *2) Часть штольни в руднике. Сл. Дубр.
*Забійство, ва, с. = Забо́йство. Адже-ж відплата тут неможлива, бо яка-ж відплата може винагородити невинно пролиту кров, надолужити замордоване життя? Так, у мене на сумлінню забійство. Франко.
За́біл, лу, м. То, при помощи чего жидкая пища получает белый цвет: сметана, молоко. Сметана у борщі… забіл. О. 1862. I. 72.
Забіли́ти, ся. См. Забі́лювати, ся.
Забілі́ти, лі́ю, єш, гл. Забелеть. Забіліли сніги. Чуб. V. 806. День забілів. МВ. (О. 1862. I. 100).
За́білка, ки, ж. = За́біл. Желех.
Забі́лювати, люю, єш, забіля́ти, ля́ю, єш, забіли́ти, лю́, лиш, гл. 1) Забеливать, забелить. 2) Подбеливать, подбелить, приправлять, приправить молоком или сметаной кушанье.
Забі́люватися, лююся, єшся, забіля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. забіли́тися, лю́ся, лишся, гл. 1) Подбеливаться, подбелиться молоком, сметаной (о кушаньи). 2) = Забілі́ти.
За́бір, бо́ру, м. 1) Забор, забирание. У за́бір іти́. Идти из дому на заработки для отработка неуплаченных податей или забранных вперед денег. Вас. 208. Є такі вбогі, що не спроможуться казенні віддати. Оттож такі йдуть у забор. Голова, бачите, поєднається з яким-небудь паном, котрому треба косарів або женців, записує тих, що не заплатили податей, та й висилає їх з села на роботу. О. 1861. XI. 111. 2) Вышивки на концах пере́мітки. Kolb. I. 38. Шух. I. 132, 160.
Забіра́ти, ра́ю, єш, сов. в. забра́ти, беру́, ре́ш, гл. Забирать, брать, забрать, захватывать, захватить, уносить, унести. Король війну замишляє, дівки, жінки зоставляє, самих хлопців забірає. Мог. 147. Нехай кріваве забірає. Ном. № 13677. Забірай турка! бий турка! ЗОЮР. I. 6. Він же мене підмовляє і з собою забірає. Лавр. 70. Всього світу не забереш. Ном. № 4851. — в нево́лю. Брать в плен. — в моска-
