закрию слідочок, щоб не завіяв, щоб не засипав буйний вітерочок. Нп.
За́від и заво́д, во́ду, м. 1) Начало, то, с чего что-либо началося, завело́ся. Ще й заводу нема, ще й не починали. Ном. № 7801. Нема́ й заво́ду. а) Не было и заведено, и не было никогда. Гребня чорт-ма й заводу, бо не пряла, каже, зроду. Нп. б) Исчезло все, нет и следа. Уже й заводу нема того нічого, що там було. 2) Начало, причина ссоры. Я знаю цей завід між ними. НВолын. у. Знайду собі другу милу, щоб не мала роду, щоб не було, як з тобою, жадного заводу. Чуб. V. 255. Завод зробився з того, що той не хтів платити за горілку. НВолын. у. Не роби заводу: як в грошіх — віддай податок. НВолын. у. *3) Обычаи, нравы, устроение, то, что водится. У нас не пропаде, ми не такого заводу. В мене й заводу такого нема, щоб неробів годувати. Крим. 4) Завод. А мій милий у неволі, у неволі — на роботі, він на сахарнім заводі. Грин. III. 563. Там недалеко рибні заводи запорозькії. ЗОЮР. I. 111. 5) Заведение, учреждение. 6) Звук плача, плач. Почулися важкі заводи плачу. Мир. ХРВ. 49. Мирный употребляет это слово вообще в смысле протяжного звука. Дикі заводи реву (бугаєвого) розлягались по околиці. Мир. ХРВ. 129. Вітер покривав їх своїми жалісливими заводами. Мир. Пов. I. 118. Вітер доносив до них заводи дзвонів. Мир. ХРВ. 142. На всі за́води крича́ти. Во все горло кричать. Слухайте мене! — на всі заводи кричав Уласович, — адже я сотник. Кв. II. 94. 7) Домашний праздник (крестины, свадьба и т. п.). Який же там завід? — Хрестини. На заводі був. Підем на завід. Черк. у. 8) Верхний край плавной сети, к которому привязываются поплавки. Вас. 188. 9) Род понятых или экспертов, в количестве пяти и более человек, которых потерпевший убыток от потравы хозяин приглашает (заво́дить за́від) для освидетельствования на месте размеров причиненных убытков; за́від может самостоятельно постановить решение. Чуб. VI. 79. 10) У за́води. Во весь карьер. А брат уже летить у заводи тих двох гостей зострічати. Федьк. *11) Род, происхождение. О, виродок з шляхетського заводу! Тобіл. *12) Порода, породистость. Хочу свинку і кнурця купить у Пузиря: хвалять завод. Тобіл. На заво́д. Для разведения (животных). *13) Разочарование. Франко. *14) Профессия. Був за громадського діда, а потім покинув той завід. Борд.
*Завіда́тор, ра, м. 1) Управляющий. 2) Домоуправитель. Її чоловік був завідатором у якихось панських добрах. Франко.
За́відка, ки, ж. В пловучей сукновальне, помещаемой на лодках: передняя, меньшей величины лодка, на которую упираются валы колес. Вас. 173.
Заві́дній, я, є. 1) Захожий. Хиба я завідня? я тутейша. НВолын. у. 2) = Забі́жний. Вас. 187.
Завідня́, ні́, ж. Бревно, которым поворачивают ветряную мельницу. Полт. г.
*Завідо́млення, ня, с. Заявление, уведомление. Сл. Нік.
Завідомля́ти, ля́ю, єш, сов. в. заві́домити, млю, миш, гл. 1) Заявлять, заявить. Мого хлопця можна приняти й тепер до школи, бо він завідомлений, дарма що прийому нема тепер. Черк. у. 2) Извещать, известить. *Сл. Желех.
*Завідськи́й, а, е. 1) = Заводськи́й. 2) Породистый. Що то гроші, куме: свині завідські, коні завідські, вівці завідські. Тобіл.
Заві́дування, ня, с. 1) Проведывание. 2) Отведывание. *Сл. Желех.
*Заві́дуватель, ля, м. Заведующий (чем), руководитель. Сл. Нік.
Заві́дувати, дую, єш, сов. в. заві́дати, даю, єш, гл. 1) Навещать, навестить, проведывать, проведать. Нехай мене той завіда, що в полі обіда. Чуб. V. 13. Як на ту ж пеню і стара Чайчиха не завідає нас. МВ. II. 122. 2) Отведывать, отведать. Або води завідаю, або петлі на шию. Ном. № 4086.
*Заві́дувач, ча, м. = Заві́дуватель. Сл. Нік.
За́відця, ці, м. Заведывающий, руководитель, подрядчик. Властитель такого ліса наймає собі завідцю — чоловіка, який би усю роботу у лісі (рубати ліс) на себе перебрав; завідця годить собі леґінів. Шух. I. 173.
