понавозили на загони з лісу дубків, а менший брат зробив свій загін із трави (Казка). Крим. Ум. Загіне́ць, заго́ночок. Добрий жнець не питається, чи широкий загінець. Ном. № 7356.
Загінча́й, ча́я, м. = Пого́нич (при плуге). Вх. Зн. 18.
Загі́рні(и)й, я, є. Находящийся за горами. Сл. Желех.
Загі́р'я, р'я, с. Местность за горою. Ум. Загі́р'ячко. Ой кіт-воркіт по загір'ячках скік, перепелочки ловив. Мил. 40.
*Загла́да, ди, ж. Уничтожение, истребление. Сл. Нік.
Загла́джувати, джую, єш, сов. в. загла́дити, джу, диш, гл. 1) Заглаживать, загладить, приглаживать, пригладить. Та вмий біле личко, та загладь головочку. Чуб. III. 39. 2) Уничтожать, уничтожить, истреблять, истребить. Загладжують безбожники границі. К. Іов. 52. Він хоче загладити наше обличчє серед народів. К. ХП. 132.
Загле́діти и загля́діти, джу, диш, гл. Увидеть, завидеть. Як загледить да козаченька на морі. Мет. 101. Загледівши, що її доганяють, побіжить, як полетить на крилах. МВ. II. 45. Загледіла рибалочку, що хороший на вроду. Чуб. V. 560. Вареників не дали. Він і заглядів, що вони на полиці стоять. Мнж. 110.
Заглеме́дзок, дзка, м. Грубо сделанный предмет. Воно таке, ніщо: заглемедзок. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Заглеме́здий, а, е = Зава́лий. Мнж. 180.
Заглеме́зий, а, е *и заглеме́зуватий, а, е. Неуклюжий, аляповатый. Ич, яка заглемеза! (о глиняной посуде). Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
*Загли́бина, ни, ж. Углубление, выемка. Сл. Нік.
*Загли́блення, ня, с. Углубление (процесс). Сл. Дубр.
*Загли́блювати, люю, єш, сов. в. заглиби́ти, блю́, биш, гл. Углублять. Сл. Нік.
*Загли́блюватися, лююся, єшся, сов. в. заглиби́тися, блю́ся, бишся, гл. Углубляться, углубиться. Сл. Нік.
Заглитну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Поперхнуться, подавиться. Аф.
Заглоби́ти, блю, биш, гл. = Запліши́ти. Вх. Лем. 415.
Заглоти́ти, лочу́, тиш, гл. Захватить место, вытеснить. Заглотит лісом поле. Вх. Зн. 19.
Заглузува́ти, зу́ю, є́ш, гл. Начать насмехаться.
Заглуша́ти, ша́ю, єш, сов. в. заглуши́ти, шу́, шиш, гл. Заглушать, заглушить. Ой як же я затужила, ввесь сад заглушила. Мет. 257.
Заглу́шувати, шую, єш, гл. = Заглуша́ти. Усякий чоловік заглушує своє горе: хто п'янством, хто скнаростю, а сей, бач, казками. Г. Барв. 311.
Загля́гати, гаю, єш, гл. Приготовить гля́ганий сыр. См. Гля́ганий. Марк. 158.
Загляда́ння, ня, с. Засматривание, заглядыванье.
Загляда́ти, да́ю, єш, сов. в. загля́нути, ну, неш, гл. 1) Заглядывать, заглянуть, засматривать. Пильно в вічі козакові заглядали. Макс. У світлоньку заглядає та ранесенько. Мет. 133. 2) Видеть, увидеть. Да заглянув я й а три голубочки. Грин. III. 583.
Загляда́тися, да́юся, єшся, сов. в. загля́дітися, джуся, ди́шся, гл. Засматриваться, засмотреться. Не заглядайся на його чорні брови. Г. Барв. 271.
Загля́діти. См. Загле́діти.
Загля́нути. См. Загляда́ти.
Загморозди́ти, джу́, диш, гл. Глубоко воткнуть в землю.
Загна́ти, ся. См. Заганя́ти, ся.
Загне́сти, не́ту, теш, гл. — ті́сто. Замесить тесто. Вх. Лем. 415.
Загни́біда, ди, об. Скупец. Все мене скупою зве: ти вже, каже, така загнибіда! Змиев. у.
Загнива́ти, ва́ю, єш, сов. в. загнисти́ и загни́ти, нию́, єш, гл. Загнивать, загнить. Чуб. V. 388.
Загнива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. загнисти́ся и загни́тися, нию́ся, є́шся, гл. Загниваться, загниться. Стояча вода найчастіше зострічається в болоті; тут то загниваються останки ціх тварів. Дещо, 72.
Загни́лий, а, е. Загнивший. *Сл. Желех.
*Загнили́чити, чу, чиш, гл. Загноить. Сл. Желех.
