Сторінка:Словник української мови. Том II. Д-Й. 1927.pdf/242

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ре́дниця. Заськи тобі, почитухо, заськи, без задньої запаски… на порозі зачепилася і задниця загубилася. Мил. 156.

За́дній, я, є. 1) Задний. Оглядайсь на задні колеса. Ном. № 4305. 2) За́дню па́сти. Оставаться сзади, не успевать, быть последним. 3) За́дня ки́шка. Заднепроходная кишка. Вх. Уг. 239.

Задніпро́в'я, в'я и задні́пря, ря, с. Заднепровье. О. 1862. VII. 63. Все задніпров'я, мов грім його ударив, запалало. Сніп.

Задніпря́нець, нця, м. Житель заднепровья. Черк. у. Шевч. 574.

Задніпря́нський, а, е. Заднепровский. Вони дивились на темний задніпрянський бір. Левиц. Пов. 24.

Задня́нка, ки, ж. Прямая кишка. Черк. у.

Задобі́д, нар. В предобеденное время. О. 1862. I. 81.

Задобі́ддя, дя, с. Предобеденное время. Город Сороку у неділю рано (в) задобіддя взяв. Мет. 393.

Задобі́дній, я, є. Предобеденный. Задобідня година. О. 1862. I. 81.

Задо́бре, нар. Очень хорошо. *Сл. Желех.

*Задо́брювати, рюю, єш, сов. в. задобри́ти, рю, риш, гл. Сдабривать, сдобрить. Задобрила борщ сальцем та яйцем. Сл. Яворн.

Задо́вбувати, бую, єш, сов. в. задовба́ти, ба́ю, єш и задовбти́, бу́, бе́ш, гл. Вдалбливать, вдолбить. Чуб. VII. 403.

Задовжа́тися, жа́юся, єшся, гл. = Завинова́титися. Ой ходи сюда, дівко молода, викупи мене, задовжався я. Лавр. 46.

Задовжи́тися, жу́ся, жи́шся, гл. = Задовжа́тися. Да ми уже всім задовжилися! Ні в кого вже й позичати. Г. Барв. 523.

Задові́л, во́лу, м. Удовлетворение. Держаться жаданням неситим своїм… задоволу неситої страсти. К. Дз. 135.

*Задові́лля, ля, с. = Задові́л. Си́те задові́лля. Ситое удовлетворение, самодовольство. Котрі всміхалися тим солодким усміхом, який викликує сите задовілля… Лепкий.

Задоволе́ння, ня, с. = Задові́л. Се вона говорить із якимсь задоволенням. Г. Барв. 218.

Задовольня́ти, ня́ю, єш, сов. в. задовольни́ти, ню́, ни́ш, гл. Удовлетворять, удовлетворить. Таке вже серце бог дав матері, що коли її дитина жива і здорова, то щоб була і щаслива, тогді тільки його і задовольниш. Стор. М. Пр. 56.

Задої́ти, дою́, їш, гл. О корове: испортить неаккуратным доением.

Задо́к, дка́, м. 1) Ум. от Зад. 2) Заднее сиденье экипажа. Рудч. Чп. 250. Ум. Задо́чок. Сами сіли в передочку, а некрутика в задочку. Чу6. V. 986.

*Задокументу́вати, ту́ю, єш, гл. Документально, официально доказать, засвидетельствовать. Але скажіть же ви мені, якими способами можу я ще більше задокументувати свою вірність цареві? Лепкий.

*Задоса́дувати, дую, єш, гл. Почувствовать досаду, раздосадоваться. А він так задосадував, що задумав собі смерть зробити. Крим.

Задо́сить, нар. Совершенно достаточно, больше чем достаточно. Торік було садовини задосить. НВолын. у.

Задощи́тися, щу́ся, щи́шся, гл. 1) Замокнуть от дождя. Задощилося сіно. Константиногр. у. 2) Задощи́ться, безл. Наступить дождливой погоде. Задощилося: вже третій день дощ. Константиногр. у.

*За́дра, ри, ж. Царапина. Сл. Нік.

Задра́ти, ся. См. Задира́ти, ся.

Задратува́ти, ту́ю, єш, гл. Задразнить. Задратував турчина.

Задри́ґати, ґаю, єш, гл. Заболтать ногами. Коли вліз у ту яму — тільки трошки ноги зверху, — да як задриґає ногами. Рудч. Ск. II. 195.

Задриста́ти, щу́, єш, гл. Запачкать поносом.

Задриста́тися, щу́ся, єшся, гл. Запачкаться поносом.

Задріботі́ти, чу́, ти́ш, гл. 1) Быстро заговорить, засыпать скороговоркой. Я не хочу нічого знати, слухати, бачити! — задріботіла пані. МВ. (О. 1862. III. 53). 2) Засеменить (ногами). А хлопці,