солоний заєць. Ном. № 6677. Боїться, щоб йому заєць дороги не перебіг. Ном. № 303. 2) Название вола с прямыми толстыми и приподнятыми вверх рогами. К. С 1898. VII. 44. 3) Детские игры: а) охотники охотятся за зайцем. Ив. 60. б) то-же, что и сі́ра кі́шка. Ив. 47. — земляни́й. Тушканчик. Сл. Яворн. Ум. За́йчик, за́йчичок, за́їнько. Зайчичок-стрибайчичок обгризує молоді пагонці на вишнях. О. 1861. V. 74.
За́єчка, ки, ж. Зайчиха. Вх. Зн. 20.
Зажада́ти, да́ю, єш, гл. Пожелать, потребовать.
Зажалі́ти, лі́ю, єш, гл. Пожалеть. Не зажалієш батька в наймах. Мир. ХРВ. 343.
Зажалкува́ти, ку́ю, єш, гл. = Зажалі́ти.
Зажа́рити, рю, риш, гл. Начать быстро делать что-либо. Як же воно зажарило (замололо дуже), то чорти його батька зна — ну прямо ж страшно і в млині сидіти. Гринч. I. 39.
Зажарі́тися, рі́юся, єшся, гл. 1) Заалеть. 2) Сделаться ярким. По дощові як ся зажаріла озимина. Каменец. у.
Зажа́ртий, а, е. Ожесточенный, озлобленный.
Зажа́ртість, тости, ж. Ожесточение, злоба.
Зажартува́ти, ту́ю, єш, гл. Подшутить.
I. Зажа́ти, жну́, не́ш. См. Зажина́ти.
*II. Зажа́ти, жму́, ме́ш, гл. Зажать, сжать, сдавить, стянуть. Бондар поперед зажме шапличка обручем. Крим.
Зажахті́ти, хчу, ти́ш, гл. Запышать, распалиться, начать испускать сильный жар, зардеть (о горящих угольях). Зажахтить як жар. К. Дз. 151.
Зажва́кати, каю, єш, гл. Зачавкать.
Зажда́ти. См. Зажида́ти.
Заже́вріти, рію, єш, гл. Заалеть, разгореться. Але ж оце чого, як тілько сонечко зажевріє, то по всякому дереву і по всякій билині роса і виступає. Рудч. Ск. I. 138
*Зажеліпа́ти, па́ю, єш, гл. Закричать, заорать. Сл. Нік.
Зажениха́тися, ха́юся, єшся, гл. — з ким. Увлечься ухаживанием. З дівчатами заженихався. Котл. Ен. I. 8.
*Заже́ра, ри, об. Алчный, жадный человек. Спів побіденний зажер-глитаїв. М. Черняв.
*Заже́рливий, а, е. Ненасытный, алчный. Сл. Нік.
Заже́рливість, вости и пр. = Зажи́рливість и пр.
Заже́рти. См. Зажира́ти.
За́жив, ву, м. = Зажи́вок 2. Инші думають…, що в нашій землі мало заживу. О. 1861. IV. 34.
Зажи́ваний, а, е. Бывший в употреблении.
Зажива́ння, ня, с. Употребление. Все на частім заживанню належить. Ном. № 5785.
Зажива́ти́, ва́ю, єш, сов. в. зажи́ти, живу́, ве́ш, гл. 1) Употреблять, употребить, вкушать, вкусить. Будуть до тебе козаки заїзджати, будуть у тебе хліба-соли заживати. К. С. 1884. I. 36. Я горілки не заживаю. Черк. у. Зажиймо табаки. Чуб. V. 1146. Гей, гості, що єсть — заживайте. Гол. IV. 505. 2) Испытывать, испытать. Жила в батька не рік, не два, — не зажила добра. Гринч. III. 220. Роско́ші зажи́ти. Пожить в роскоши, богатстве. Гей, хто хоче роскоші зажити, — гей, нехай іде до двора служити. Чуб. V. 344. 3) Приобретать, приобрести; зарабатывать заработать в найме. Мізерний був, хтілось то копійки зажити. Драг. 83. Скільки це вже я в вас грошей зажила? Полт. г. Сла́ви зажи́ти. Приобрести известность, славу. Ой не знав козак, да не знав Супрун, да як слави зажити: ой зібрав військо славне запорожське та й пішов орду бити. Гринч. III. 585. Зажили вона собі ще того щасливого часу слави доброї панночки. Г. Барв. 333. 4) — вік. Жить, пожить на счет чужого века. Ти чужий вік заживаєш. Стор. I. 232. *5) Иметь привычку. А ви на річку купатися — не заживаєте? Крим.
Зажива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. зажи́тися, живу́ся, ве́шся, гл. 1) Заживаться, зажиться, долго прожить где. Зажилась Улита у родичів. Левиц. I. 406. 2) Богатеть, разбогатеть. З чо-
