овсе: разовая порция, задаваемая лошади, корове и т. д. Гей, нуте косарі, чом не рано почали — хоч не рано почали, дак багато утяли — накосили дачку… Пир. у., Конон. *3) Взятка (пчелиная). Сл. Нік.
Даша́, ші́, ж. Большое рядно́ (см.). Борз. у.
Даши́ти, шу́, ши́ш, гл. Крыть кровлю.
Дашо́к, шка, м. 1) Уменьшит. от дах. 2) Знак (^) над долгой или переменной гласной: ô, ê. 3) Козырек фуражки.
Да́що, мест. Что-нибудь, сколько-нибудь. МУЕ. III. 55.
Да́як, нар. Как-нибудь. Вх. Лем. 409.
Дая́ти, даю́, дає́ш, гл. = Дава́ти.
Дбайли́вий, а, е = Дба́лий. Борз. у.
*Дбайли́вість, вости, ж. 1) Радение. 2) Заботливость, внимательность. І моя дрібна особа бувала предметом його дбайливости в таких разах. Франко.
Дба́лий, а, е. Рачительный, старательный, заботливый. А тим часом у дбалої господині-паніматки вже й обід постиг. Левиц. I. 174.
Дба́лість, лости, ж. Рачительность, старательность, заботливость.
Дба́ло, нар. Рачительно, старательно, заботливо.
Дба́ння́, ня, с. Радение, старание, заботливость.
Дба́ти, дба́ю, дба́єш, гл. 1) Радеть, стараться, заботиться. Єв. Л. XII. 11. Ой дбай, мати, дбай, та мене замуж дай. Лавр. 45. Ой, козаки, ви, бідні невольники, кажу я вам: добре дбайте, в городи християнські утікайте. ЗОЮР. I. 213. Добрий пан: ні б'є, ні лає, та нічим і не дбає. Ном. Панове молодці! Добре дбайте: собі гетьмана наставляйте, бо я стар, болію, більше гетьманом не здолію. Макс. (1849). 78. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. 2) Обращать внимание. Знаємо, що не дбаєш ні про кого, бо не дивишся на лице людей. Єв. Мр. XII. 14. 3) Приобретать. У їх доля дбає, а сироті треба самому придбать. Шевч. 133. Коли місяць май, кождий собі дбай. Ном. № 448. 4) Ду́мку дба́ти. Держать на уме, на мысли, измышлять. Сидить Сава, листи пише, Сава думку дбає, ой вже Сава, та пан Сава гадку замишляє. Чуб. V 965.
Дба́тися, дба́юся, дба́єшся, гл. Заботиться о себе, обращать на себя внимание. А п'яниця та не дбається, йде до церкви, не вмивається. Чуб. V. 591.
Дба́ха, хи, об. Рачитель, рачительница; приобретатель, приобретательница.
Дбач, ча́, м. Приобретатель рачитель.
Дба́чка, ки, ж. Приобретательница, рачительница.
Два, дві, два, двох, чис. Два, две, два. Палиця два кінці має. Ном. В той час безбожнії бусурмани набігали і тих двох братів порубали. Макс. (1849). 24. Усе доводиться робити їм двом. Горох сію два стручки, — роди, боже, чотирі, щоб його дівчата зносили. Чуб. III. 41. Винного двома батогами не б'ють. Ном. № 7474. Ой плавало дві утінки да під млинком. Чуб. Не годиться дві шапки надівать на голову. Чуб. См. Дві.
Двадньо́вий, а, е. Двухдневный. НВолынск. у.
Два́дцятеро, чис. Двадцать душ, штук и пр. Чуб. II. 36. Двадцятеро обізвалось, що бачили все теє і як з грішми злапали Левка. Кв. Пов. Ум. Двадцяті́рко.
Двадця́тий, а, е, чис. Двадцатый. Уже Павлусеві минув і двадцятий, вже б він і на вечорниці пішов, так мати не пуска. Стор. I. 61.
Двадцяті́рко, чис. Ум. от два́дцятеро. Нема і двадцятірка индичат. Борз. у.
Двадця́тка, ки, ж. 1) Двадцать, два десятка чего-либо. Вас. 150. 2) Гривенник (= 20 грошей). Подольск. и Волынск. губ. 3) Полотно в двадцать пасм. 4) Рыболовная сеть, в ¼ арш. которой помещается 20 ячей и в длину, и в ширину. Вас. 187.
Двадця́тник, ка, м. Двадцать пасм.
Двадця́ток, тку, м. Двадцать. До літ двадцятка сяк-так було, а в сім часі і того не стало. Млр. л. сб.
Два́дцять, ти́, чис. Двадцать. Два́дцять де́сять. Тридцать. Макс. Два́дцять з о́ком. Двадцать один.
Два́йцять и пр. = Два́дцять и пр.
Двана́дцятеро, чис. Двенадцать душ, штук; дюжина. Була така жовна,
