разыскатъ, найти. Нема в світі правди, правди не зиськати. Нп.
Зи́чити, чу, чиш, гл. Желать, хотеть. Нехай ті плачуть, що нам зле зичуть. Ном. № 2393. Старий Гуня доброго тобі здоров'я зичить. Стор. МПр. 140.
Зичли́вець, вця, м. Доброжелатель.
Зичли́вий, а, е. Доброжелательный. Доле ж моя нещаслива, чом ти мені не зичлива. Гол. I. 307.
Зичли́вість, вости, ж. Доброжелательность.
Зичли́во, нар. Доброжелательно. *Просив дід його зичливо, щоб колись показав йому ту свою дитину. Черемш.
Зи́чний, а, е. Зычный, громкий, звучный. І замірав у дуків зичний голос. К. Іов. 61.
Зи́чно, нар. Громко, звучно. Громада зично загула. Шевч. 558.
Зі, пред. = З. Хуртовина зі сходу на їх найде. К. Іов. 58.
Зібга́ти, га́ю, єш, гл. 1) Скомкать. 2) Согнуть; свернуть. 3) — корова́й. Слепить из теста свадебный хлеб. Час тебе, пшенице, почати, Андрійкові коровай зібгати. Нп. 4) — гніздо́. Свить гнездо.
Зібга́тися, га́юся, єшся, гл. 1) Скомкаться. 2) Согнуться, свернуться.
*Зібрання, ня, с. Собрание, сходка. Сл. Нік.
Зібра́ти, ся. См. Збіра́ти, ся.
Зів, ву, м. 1) В пловучей, на лодках, мельнице: пролет между двумя лодками для водяной струи, приводящей в действие мельничные колеса. Вас. 173. 2) Мн. зіва́ и зі́ви. а) Рот. Свої ж слова та їй у зіва! Ном. № 7029. б) Жабры. 3) В плуге: отверстие между леміше́м и чересло́м. Як у плуг у зіви набереться багато трави, як ореш, то плуг погано одвертає скибу. Волч. у. (Лободовск.).
*Зіва́ка, ки, м. Ротозей. Сл. Нік.
Зівака́, нар. — да́ти. Прозевать. Такий то з тебе стрілець, уже й зівака дав. Волч. у.
Зіва́ти, ва́ю, єш, гл. Раскрывать и закрывать рот. Здорова щука припливла… та ротом і зіва. Мнж. 141.
Зівка́, нар. = Зівака́. Зівка дати. Харьк.
*Зі́во, ва, с. 1) Пасть, зев. 2) Горлоглотка. Желех.
Зів'я́нути и зів'я́ти, в'я́ну, неш, гл. Завянуть, увянуть. Лежить моя мила, як рибонька зів'яла. Чуб. V. 79.
Зігна́ти. См. Зганя́ти.
Зігну́ти, ся. См. Згина́ти, ся.
*Зігну́тий, а, е. 1) Согнутый. 2) Согбенный. Сл. Нік.
Зігріва́ти, ва́ю, єш, сов. в. зігрі́ти, рі́ю, єш, гл. Согревать, согреть.
Зідра́ти, здеру́, ре́ш, гл. = Зде́рти.
Зіжда́ти, жду́, ждеш, гл. Подождать. Та як же мені було тебе не зіждати. МВ. (О. 1862. I. 87).
Зізва́ти. См. Ззива́ти.
*Зі́зви, вів, мн. м. Сзывание, приглашение. Харьк. г. Сл. Яворн.
Зізволя́ти, ля́ю, єш, сов. в. зізво́лити, лю, лиш, гл. = Зволя́ти, зво́лити. П'яний на все зізволяє. Ном. № 11481.
Зізнава́тися, наю́ся, є́шся, сов. в. зізна́тися, на́юся, єшся, гл. Сведываться, сведаться, знакомиться, познакомиться, входить, войти в приятельские отношения; слюбиться. Коли ж се ви зізналися, брате? МВ. (О. 1862. I. 64). Зізнався мировий з попом. НВолын. у. Спочатку й добре жив; а далі, як зізнався там з одною, то геть добро розвіяв. Канев. у.
*Зізна́ння, ня, с. 1) Признание. І пішли дальші зізнання. Стефаник. 2) Ознакомление. 3) Показание. Сл. Нік.
Зійти́, ся. См. Зіхо́дити, ся.
Зікра́тий, а, е. Белоглазый. Зікратий кінь. Черк. у. І на зікратого сам сівши, на штурм їх не веде, а мчить. Котл. Ен. V. 30.
Зіли́на, ни, ж. Былинка, травка. Усе проходить, як дим, усе минає, як зілина. МВ. II. 151. В руках у його була якась зілина, що я її не знаю. Ушиц. у. Ум. Зіли́нка, зіли́ночка. Хто топиться, той і за зілиночку хопиться. МВ. (КС. 1902. X. 150). Повалилась так, як зілиночка підкошена. Г. Барв. 206.
Зі́лленько, ка, с. Ум. от зі́лля.
Зі́лля, ля, с. 1) Злак, растение. 2) Лекарственная трава, зелье, волшебное зелье. Ой є в мене таке зілля близько перелазу; як дам тобі напи-
