Ина́ко, нар. = Ина́к. Не можна инако. МВ. II. 103.
Ина́ковий, а, е = Ина́кий. Єсть речі, що в однім місці таке для їх мення, а в другім инакове. О. 1862. I. 70.
Ина́ково, нар. = Ина́к. Трошки инаково росказано. Ном. № 12251.
Ина́кше, нар. = Ина́к. Инакше не можна. Рудч. Ск. I. 126.
Ина́кший, а, е. Иной. Зовсім инакша сцена. Левиц. Пов. 249.
Ина́че, нар. = Ина́к. Дяче, не буде иначе. Ном. № 1070.
Ина́чий, а, е = И́нчий. Треба иначий купить хамут, бо сей тісний коневі. Що все тута не по нашому, що все тута по иначому. Грин. III. 493.
*Ина́читися, чуся, чишся, гл. Казаться иным. І світ мені од хвороби иначиться. Екатер. г. Сл. Яворн.
Инби́рець, рцю, м. Ум. от инби́рь.
Инбирі́вка, ки, ж. Инбирная настойка.
Инби́рь, рю, м. = Имбе́р. Ум. Инби́рець.
И́нде, нар. В иное, в другое место, в другом месте. Ходім, ринде, куди инде, там нас не знатимуть та й риндею не зватимуть. Лебед. у. Хто не входить в кошару дверима, а перелазить де инде, той злодій. Єв. І. X. 1. В Жаботині родилася, инде не привикну. Чуб. III. 137.
Инджиба́ба, би, ж. Баба-яга. Угор.
Инди́к, ка, м. 1) Индюк, индейский петух. Ходить, як индик переяслівський. Ном. Посип индикам, гусям дай. Шевч. 132. Надувся, як индик. Котл. Ен. II. 35. *2) Надутый, чванливый человек. См. Инди́читися. Харьк. г., Херс. губ. Сл. Яворн.
Индича́, ча́ти, индиченя́, ня́ти, с. Птенец-индюк. Та пропив чоловік индика, а жінка индичку й индиченя. Чуб. V. 636.
Инди́чий, а, е. Принадлежащий, свойственный индюку или индюшке.
Инди́чина, ни, ж. Мясо индейки, индюка.
Инди́читися, чуся, чишся, гл. Важничать, *спесивиться. Ти якого гаспида индичишся? Ном. № 3546. А вже що отті калістратори всякі!.. знаєте, які вони иноді в нас: і чваниться, индичиться. Сим. 230.
Инди́чка, ки, ж. Индейка. Чуб. V. 636.
Инди́чня, ні, ж. Помещение для индюков.
Индичня́, ні́, ж., соб. Индюки.
Индо́р, ра, м. = Инди́к. Вх. Лем. 421.
Инду́та, ти, ж. Испорч. инду́кта — пошлина на ввозные товары. Так було тогді тілько два перевози. Заплатив було индуту, то й пропустять. ЗОЮР. I. 263
Индю́р, ра, м. = Индо́р. Вх. Лем. 421.
И́ней, нею, м. Иней. Ком. II. 25. Будуть твої карі очі инеєм уростати. Чуб. V. 603.
Инжи́р, ру, м. Винные ягоды. О. 1862. IX. 64.
И́ний, а, е = И́нший. Мав хтось иний родитися, та кури запіли. Посл.
*И́ній, нію, м. Иней. Як инію до Різдва не буде на дереві, то буде добрий врожай на ярину. Крим.
И́нколи, нар. Иногда, по временам.
И́нкуди, нар. Куда-нибудь. Поїхали ми не инкуди, а у саму університетську церкву. Морд. Оп. 70.
И́нний, а, е = И́нший. Не розмовившись з головою, до чогось инного не важся. Ном. № 5837.
И́ногді, и́ноді, нар. Иногда. Иногді б'ють Хому за Яремину вину. Ном. № 4062. Гайдамаки приходили в Черкаси разів може п'ять, — иноді в день, а иноді вночі, иноді в великій, а часом в невеликій купі. ЗОЮР. I. 246.
Инозе́мний, а, е. Иноземный, иностранный. Заводить усе в своїх домах по иноземному. К. Гр. Кв. VII.
Инозе́мщина, ни, ж. Иноземщина, иностранные обычаи, порядки. Иноземщина заливає наші народні низини. К. Гр. Кв. XXVII.
Иномо́вний, а, е. Иноязычный. Иномовні чудні слова. Левиц. I. 243.
Инсли́за, зи, ж. = Інклю́з. Чуб. III. 23.
Инч, и́нче, нар. = И́нше.
И́нчий, а, е = И́нший. Поведу, каже… у инче царство. Рудч. Ск. II. 108.
Инша́к, нар. = Ина́к. Вх. Уг. 242.
