Де́нниця, ці, ж. 1) Раст. Tormentilla erecta. Шух. I. 22. 2) Мн. Род детской болезни. КС. 1883. VII. 588.
Де́нно, нар. 1) Днем. Били турка денно, нічно. Мет. 429. *2) В день. Три карбованці денно. Сл. Нік.
Де́нце, ця, с. Донышко. Ум. от дно.
Денці́вка, ки, ж. = Сопі́лка. Вх. Зн. 14.
День, дня, м. 1) День. Бодай ти не знав, що сьогодня за день. Ном. Ввесь день весело прогуляли і п'яні спати полягали. Котл. Ен. I. 20. Дасть бог день, дасть і пожиток. Ном. № 79. Вели́к-день. Светлое воскресенье. День від дня, день крізь день, день при дне́ві (дні). Изо дня в день. Мнж. 178. День від дня робили на пана. Каменец. у. Сидить даремне день при дневі. Ном. № 10885. День при дні сварки. НВолын. у. День при дні, день при дні робимо. МВ. I. 98. С(ц)ими́ дня́ми, тими́ дня́ми. В эти дни, в те дни. Сталося тими днями. Єв. М. I. 9. День-годи́на, із день-годи́ни. С некоторого времени. Як із день-години счинилися великі войни на Україні. Мет. 385. День за день, день по-за день. День за днем. День по-за день, та й провелося аж до осени. Каменец. у. День у день, по всяк день. Ежедневно. До́ дня. До рассвета, пред рассветом. До дня приходив до мене, щоб їхати. Каменец. у. На день до́брий, на добри́день дава́ти. Желать доброго дня. На добридень, серденько. Мет. Боже помагай і день вам добрий. МВ. I. 111. Одного́ дня. Раз; в один из дней. Одного теплого дня в неділю Санько та Яків сиділи собі на призьбі. Ком. II. 44. По всяк день. Постоянно, всегда. Свекрушини й плахти, і очіпки, і намиста одвічають по всяк день! Кв. Що-дня́. Каждый день, ежедневно. Буде-ж твоя, молода дівчино, що-дня спина бита. Чуб. III. 111. *Що-день. Ежедневно. Що-день божий довбє ребра… Шевч. «Кавказ». *Що не день. Что ни день, каждый день. Сл. Нік. Че́рез цілі́сінький день. В продолжение целого дня. Окроме сухого хліба через цілісінький день нічого не побачить. Кв. II. 324. День-де́нички. Каждый день, решительно каждый день. Я сама день-денички як голубка гуду. Г. Барв. 276. Що в бо́га день. Ежедневно. Що в бога день усе голову їсть. Ном. стр. 55. 2) Сутки. Три дні заходу, а день празнику. Ном. № 191. Блудили хлоп'ята, блудили, сім день да по запічку, а чотирі да по припічку. Чуб. III. 163. 3) Дни, время жизни. Мої дні ісписуйте, мої страсті дочитуйте. Чуб. *4) День заповіда́ється кра́сний. День обещает быть хорошим. Борд. 5) Мера поверхности, содержит около 1.600 кв. саж., подразделяется на упру́ги (см.). Мир. ХРВ. 77. О. 1862. IX. 5. VIII. 1. Вона хоча й сирота, а грунтівка і хата своя, і поля день п'ять. Осн. 1862. VIII. 7. *Гулящим днем. В свободное время, в один из свободных дней. Кв. Ум. Деньо́к. Еней наш плив хоч дуже прудко, та вже ж він плавав не деньок. Котл. Ен. Ой прибав, боже, ночі на мої карі очі. Укороть, боже, денька, щоб очі одпочили. Лавр. 26. На деньки́. Поденно. Шух. I. 173.
*Деньга́й, гая́, м. Богатей. А хіба йому грошей шкода? — Він такий деньгай! Крим.
*Де́ньки, ків, м. Пряжа, прядение на посиделках, в обществе. Berneker. Sl. etym. Wört.
Депута́т, та, м. 1) Депутат. Од цариці знов приказ: прислати до столиці депутатів. О. 1862. V. 102. 2) Собственник полони́ни. Шух. I. 184.
*Депуто́ваний, ого, м. = Депутат 1. Франко.
Дер! меж. 1) Для выражения звука, происходящего во время разрывания ткани. Дер-р-р! поли у шляфрока як не було. Стор. I. 236. Также для выражения звука от царапания по твердому телу. Дер-дер до діда в двері. Баба прокинулась: діду, діду, щось до нас у двері шкряботить. Дід вийшов, коли то ведмідь. Рудч. Ск. II. 15. 2) Крик коростеля. Деркач кричить: дер-дер! Грин. II. 313.
Де́рба, би, ж. Дерн.
Де́рбати, баю, єш, гл. Снимать дерн.
Дерби́на, ни, ж. Кусок дерна.
Дербува́ти, бу́ю, бу́єш, гл. = Де́рбати.
