Инші гомонять, а декотрі понурі сидять і голів не зводять. МВ. I. 39.
Декре́т, ту, м. Приговор, решение. Ирод, Ирод теє чує, дає декрет і подписує: «нехай ся дитина згине». Чуб. III. 374.
*Декретува́ти, ту́ю, єш, гл. Декретировать. Сл. Нік.
Де́куди, нар. Кое-куда, кое-где. Так усі декуди й розійшлись. Холера декуди викидається. Екат. г.
Де́лебі, нар. = Да́лебі.
*Делега́т, та, м. Делегат.
*Делегаці́йний, а, е. Делегационный.
*Делегува́ти, гую, єш, гл. Делегировать.
*Дели́на, ни, ж. Бревно. Виважив долотом делину. Франко.
Де́лі, нар. = Да́лі.
Делі́єнька, делі́йка, ки, ж. Ум. от делі́я.
Деліка́тний, а, е. Нежный. Делікатний як панський хорт. Ном. № 8506.
Деліка́тність, ности, ж. Нежность.
Деліка́тно, нар. Нежно.
Делі́я, лії, ж. Длинная медвежья или волчья шуба у галицкого мещанина. Гол. Од. 17. Ум. Делі́єнька, делі́єчка. Гол. I. 339.
*Демаскува́ти, кую, єш, гл. Демаскировать.
Деме́нний, а, е. Рулевой.
Де́мено, на, с. Руль. КС. 1883. I. 46. АД. I. 244. О. 1861. VIII. 99. Повійте, вітри низовії, да на демени мальовані. Ой сидить козак на демені, і він деменом повертає. Лукаш. 72. Отаман одіпхнув човна в море і повернув демено. Левиц.
Демену́ти, ну́, не́ш, гл. Толкнуть, *ударить. *Сидів, сидів, далі зненацька як демене кулаком об стіл. Кон.
*Демісезо́новий, а, е. Демисезонный.
*Демісія, сії, ж. Демисия, отставка. Піти́, пода́тися до демісії. Уйти в отставку.
Де́мки, мок, ж. мн. Боковые стенки дивана.
Де́мнати, на́ю, єш, гл. Приглашать к угощению. Брат та ватажки парубки гостеньків усе демнають. Федьк. Пов.
Демокра́т, та, м. Демократ. Не вподобав демократ русин свого давнього панства. Г. Барв. 426.
*Демократи́чний, а, е. Демократический. Сл. Нік.
Демокра́тній, я, є. Демократический. Література ся сталась демократньою. К. ХП. 124.
Де́мон, на, м. Демон. К. ЧР. 93. Ведеть (спаситель) від пекла демона. Чуб. III. 26.
*Демони́чний, а, е. Демонический.
*Демонструва́ти, ру́ю, єш, гл. Демонстрировать.
Де́монський, а, е. Демонский.
*Денаціоналіза́ція, ції, ж. Денационализация.
*Денаціоналізува́ти, зу́ю, єш, гл. Денационализировать.
Де́нде, нар. = Де́-не-де. Та там денде кислиць видно. Екатер. г.
Денде́ра, ри, ж. Раст. Datura stramonium. L. Дурман.
Де-не́будь, нар. 1) Где-нибудь. 2) Куда-нибудь. На Подолі на діяніях парубки розводять огнище де-небудь недалеко од церкви. Ном. № 362. Коли ж ми тії бусурманщини лякалися? Коли ж таки ми од єї де-небудь ховалися? Макс. (1849). 29.
Де́-не-де, нар. Кое-где. Удосвіта встав я… темно ще на дворі, де-не-де по хатах ясне світло сяє. К. Досв. Тілько де-не-де димок над кучею золи піднімається та по вітру як давнішняя слава Синопа розлітається. Морд. (Млр. л. сб. 92).
Де́нежка, ки, ж. Деньга, ¼ коп. Хоч денежка в кармані та на сто рублів чвані. Ном. № 2534.
*Денервува́ти, ся, ву́ю, ся, єш, ся, гл. Нервировать, ся.
Де́нечко, ка, с. Ум. от дно.
Де́нний, а, е. Дневной. Нічна зозуля денну перекує. Ном. № 9088. Як освітить денним світом тії темні ходи, тоді тілько буде користь із Жовтої води. К. Досв. 202. І зачули вони (Адам та Ева) голос господа бога, що ходив по саду денною прохолодою. К. Св. П. I кн. Мус. III. 8.
Де́нник, ка, м. Дневник.
*Денни́к, ка́, м. Род станка для лошадей, где они стоят без привязи. Пир. у., Конон.
