Де́рво, ва, с. = Де́рево. Вітер дерво хитає. Чуб. V. 946.
Де́рга, ги, ж. 1) Дерюга. Толстая и грубая ткань. Він лежав дергою вкритий. Екатер. г. (Залюбовск.). 2) Попона. Черкас. у. Прикрили (коня) царського дергою. 3) Женская шерстяная одежда, носимая старыми женщинами вместо пла́хти, от которой отличается черным цветом. КС. 1889. V. Сумц. № 21—22. (Еней) к Сивиллі прихилився, хватав за дергу і тулився, мов от кота в коморі миш. Котл. Ен. III. 30.
Де́ргавка, ки, ж. = Де́ргальна щітка. Kolb. I. 69.
Де́ргальна щі́тка, ки, ж. Щетка круглой формы с железными зубьями для предварительного расчесывания пеньки. НВолын. у.
Де́ргання, ня, с. 1) Выдергивание. 2) Расчесывание пеньки. Kolb. I. 69.
Дерга́р, ра́, м. Канатчик, занимающийся плетением канатов, шлей из пеньки. Дергарі купля' прядиво на мотузи. Каменец. у.
Де́рга́ти, гаю, єш, гл. 1) Дергать. *2) Чесать, мыкать (лен, напр.). Berneker. Sl. etym. Wört.
Дергі́вка, ки, ж. = Де́ргавка. Шух. I. 147.
Дергону́ти, ну́, не́ш, гл. Сильно дернуть, рвануть. Черном.
Дер-де́р, ру, м., звукоподр. Название детской игры с трещоткой. Маркев. 76.
Дерева́ч, ча́, м. 1) Насек.: а) Дровосек, скрипун, Cerambyx. Вх. Зн. I. 5. б) Hylotrupes bajulus. Вх. Пч. I. 6. 2) Дятел. Вх. Пч. II. 13.
Деревені́ти, ні́ю, єш, гл. = Дерев'яні́ти.
Дереве́нька, ки, ж. Ум. от дере́вня.
Дереви́на, ни, ж. 1) Отдельное дерево. Щоб було другою вірьовкою прив'язати ще кобилу до дерева!.. Вже б таки деревини з корінням не вирвало. К. Оп. 81. Неродюча деревина. О. 1861. XI. Св. 66. *2) Дерево, древесный материал. Підпер стару хату, деревини додав подекуди. М. Старицьк. «Зимов. вечір». Ум. Дереви́нка, дереви́ночка. Поїдь та й поїдь, діду, в ліс, вирубай мені деревинку та зроби колисочку. Рудч. Ск. II. 38. 3) Соб. Деревья. Чи не треба б і там потроху деревину садити? О. 1862. III. 35.
*Дереви́нка, ки, ж. 1) = Ум. от дереви́на. 2) Деревяшка, кусочек дерева. Бородавки лічать деревинкою од свяченого хреста. Крим.
*Дереви́стий, а, е. Древовидный. Дерен (кизил) у нас росте деревистий. Под. Ефр.
Дереви́ченько, ка, с. Ум. от де́рево.
Дереви́ще, ща, с. = Дубови́на. Вх. Зн. 14. *Черемш. «Село виг.».
Дереві́й, ві́ю, м. Раст.: а) Achilla Millefolium, деревей. Мил. 35. б) Hypericum perforatum. Лв. 99. См. Божде́ревок.
Дереві́йний, а, е. Относящийся к деревію́.
Дереві́нь, ні, ж. Деревянные части в плуге. Каменец. у. См. Дере́вня 4.
*Деревки́й, а́, е́. Жосткий, твердый. В цій книжці бумага якась деревка. Киев. О. Пчілка.
Дере́вля́, лі, ж. = Дере́вня 2.
Деревля́ний, а, е = Дерев'я́ний.
Деревля́нка, ки, ж. = Дерев'я́нка. Ум. Деревля́ночка.
*Деревний и дереви́нний, а, е. Древесный, древесинный. Сл. Нік.
Деревни́к, ку́, м. Раст. Lonicera. Шух. I. 20. Achillea. Шух. I. 20. — бі́лий. = Дереві́й. Шух. I. 21.
Дере́вня, ні, ж. 1) Лес, деревья. 2) Срубленные деревья, лес для построек. Чуб. VII. 377. Отто ліс, — щоб же ви мені вирубали його!.. — А ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить… Рудч. Ск. Недавно прислав мені деревні на повітку. Левиц. Пов. 150. 3) Деревянный дом. Гол. I. 191. Оддай мене, брате, та за міщанина, бо у міщанина новая деревня, новая деревня, великая сем'я. Мет. 281. 4) С удар. на последнем слоге: деревня́, ні́ = Дереві́нь. Я купив плуг, лишень саму деревню. Каменец. у. Ум. Дереве́нька. Чії бджоли на долині, мої в деревеньці. Мет. 16.
Де́рево, ва, с. Дерево. На похиле дерево і кози скачуть. Ном. № 4076.
