Ез. V. 255. *2) — молоко́. Пить молоко. Крим. *Повел. накл. їж и їдж. Ти й так на печінку недужий, краще їдж! Лепкий.
Їсти́вний, а, е. 1) С'едобный. Тут і їстивне і випити. Шевч. 278. 2) Сытный, питательный. Сіно у мене їстивне. Канев. у. См. Їстовни́й.
Ї́стиво, ва, с. Еда, кушанье, все седобное. Посвятив піп паски та друге їстиво. Гринч. II. 334.
Їстися, їмся, їси́ся, гл. 1) Безл. Есться. В гурті і каша їсться. Ном. № 10731. Дай, боже, щоб пилось та їлось. Ном. № 14301. 2) Ссориться. Їдяться за землю. Черк. у.
Їстки, гл. Ум. от їсти. Питочки вона не хоче, їстки не береться. Мкр. Н. 4.
Їстове́ць, вця́, м. Болезненный аппетит. Се в його їстовець. Ном. № 12224.
*Їстови́тий, а, е. С'едобный. Сл. Яворн.
Їстовни́й, а́, е́. 1) С'едобный. Жінки всього їстовного назносили. Г. Барв. 532. 2) Сытный, питательный. Який ваш хліб їстовний.
Їсто́вність, ности, ж. 1) С'едобность. 2) Сытность, питательность. А що воно (сіно) до їстовности, — то боже мій!
Ї́стоньки, гл. Ум. от їсти. Твої дітоньки плачуть, їстоньки хочуть. Ном. № 337. Йому ненечка їстоньки носить. Чуб. III. 389.
Ї́сточки, гл. = Ї́стоньки. Божая мати їсточки носить. Kolb. I. 99. Носила їсточки і пить. Мкр. Г. 21.
Їх, мест. Их, им принадлежащий. Коли б мене покинули ледачі, щоб я їх кривд, змагання їх не бачив. К. Іов. 37.
Їхави́ця, ці, ж. Езда. Ум. Їхави́чка. Де під'їхать, де пішки, — хоч би погана їхавичка. Черном.
Їхати, ї́ду, деш, гл. Ехать. Хто їде, той не йде, хто робить, — не гуляє. Посл. Сивим конем їде. Гринч. Їхав верхи пан хорунжий. Стор. МПр. 112. Така зіма, що не знаєш, чи возом, чи саньми їхати. Спершу машиною їхати, а далі вже кіньми до села. Гринч. Морем три дні їхали. Гринч.
Їхатоньки, гл. Ум. от їхати. Марисини три брати коники сідлают, гдесь їхатойки мают. Нп.
Їхній, я, є = Їх. Стає їм (звірам) їхнього розуму тільки на те, щоб вимостити гарне кубельце. Дещо. Перейшов у їхню віру. Мнж. 122.
